1Бог, що багато разів і багатьма чинниками промовляв здавна батькам у пророках,
2Упродовж останніх днів цих оповідав нам у Сині, Котрого настановив спадкоємцем усього, через Котрого й віки утворив.
3Він – сяйво слави і образ особи Його, тримаючи все словом сили Своєї, звершив Собою очищення гріхів наших, і сів праворуч престолу величі на висоті,
4Ставши настільки вищим від Ангелів, наскільки визначніше перед ними успадкував ймення.
5Бо кому колись із Ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе? І – ще: Я буду Йому Батьком, і Він буде Мені Сином?
6Так само, коли вводить Першовродженого у світ, каже: І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі.
7Про Ангелів сказано: Ти утворюєш вітри Ангелами Своїми і служниками Своїми палаючий вогонь.
8А про Сина: Престол Твій, Боже, з віку у вік; жезл царства Твого – берло правоти.
9Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх.
10І: На початку Ти, Господе, заснував землю, і небеса – справу рук Твоїх;
11Вони загинуть, а Ти живеш, і всі постаріють, мов риза,
12І, немов одяг, згорнеш їх, і зміняться; але Ти, Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
13Кому й коли із Ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, аж допоки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх.
14Чи не всі вони є службові духи, що їх послано на служіння для тих, котрі мають успадкувати порятунок?