1Ісус, виповнений Духом Святим, повернувся від Йордану, і Дух у пустелю Його припровадив.
2Сорок днів спокушував Його там диявол, і Він нічого не їв упродовж цих днів; а коли вони минули, наостанок відчув, що голодний.
3І сказав Йому диявол: Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменеві вчинитися хлібом.
4Ісус сказав йому у відповідь: Написано, що не хлібом єдиним буде жити людина, але кожним словом Божим.
5І вивів Його диявол на високу гору і показав Йому всі царства землі за одну мить,
6І сказав Йому диявол: Тобі віддам всю цю владу і славу їхню, бо вона мені передана, і я, кому хочу, даю її;
7Отож, якщо Ти поклонишся мені, то все Твоє буде.
8Ісус сказав йому у відповідь: Відійди од Мене, сатано; написано: Господові, Богові твоєму, поклоняйся і Йому одному служи.
9І повів Його до Єрусалиму, і на храмовому наріжнику поставив, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз;
10Бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе зберегти Тебе;
11І на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
12Ісус сказав йому у відповідь: Сказано: Не спокушай Господа, Бога твого.
13І коли скінчив усі спокуси диявол, то відійшов од Нього до часу;
14І повернувся Ісус в силі Духу у Галілею, і полинули про Нього чутки по всій довколишній країні.
15Він навчав у синагогах їхніх і всі Його прославляли.
16І прийшов до Назарету, де виховувався, і за звичаєм Своїм зайшов суботнього дня до синагоги, і, підвівшись, забажав читати.
17Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він розгорнув книжку; знайшов місце, де було написано:
18Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити вбогим і послав Мене уздоровлювати пригнічених серцем, проповідувати полоненим звільнення, сліпим – прозріння, відпускати на волю змучених.
19Проповідувати рік Господній, сприятливий.
20І, згорнувши книгу і віддавши служникові, сів; і очі всіх, що були в синагозі, були спрямовані на Нього.
21І Він почав говорити їм: Нині справдилося Писання оце, котре ви чули.
22І всі засвідчили Йому це, і дивувалися зі слів благодаті, що виходили з уст Його, і казали: Чи це не Йосипів син?
23Він сказав їм: Авжеж, ви скажете Мені приповідку: Лікарю! Уздоров Самого Себе; вчини також тут, у Твоїй вітчизні, те, що, як ми чули, було в Капернаумі.
24І сказав: Істину кажу вам: Жодного пророка не приймають у своїй вітчизні.
25По правді кажу вам: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли замкнуте небо було на три роки і шість місяців аж так, що вчинився великий голод по всій землі.
26І до жодної з них не був посланий Ілля, а лише до вдови у Сарепту Сидонську;
27Багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жодний з них не очистився, окрім Наамана сирійця.
28Зачувши сказане, всі в синагозі виповнилися люттю,
29І, підвівшися, вигнали Його геть із міста, і повели на вершину гори, на котрій їхнє місто було збудоване, щоб скинути Його донизу.
30Але Він, пройшовши поміж ними, відійшов.
31І прийшов до Капернауму, місто галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32І дивувалися з учення Його, бо слово Його було владне.
33Був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа бісівського, і він закричав несамовитим голосом:
34Припини! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35Ісус заборонив йому, сказавши: Замовкни і вийди з нього. І демон, поваливши чоловіка посередині синагоги, вийшов з нього, анітрохи не завдавши йому шкоди.
36І виповнив усіх жах, і загомоніли поміж собою: Що ж воно означає, що Він владно, із силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37І полинула чутка про Нього по всіх довколишніх місцях краю.
38Він вийшов із синагоги, і пішов до оселі Симона; а теща Симонова була у важкій пропасниці; і просили Його за неї.
39Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу підвелася і служила їм.
40А коли зайшло сонце, приводили до Нього усіх хворих на різні недуги, і Він клав на кожного з них руки, і уздоровлював їх.
41Виходили також і демони з багатьох із криком і казали: Ти Христос, Син Божий. Але Він забороняв їм виповідати, що вони відають, що Він є Христос.
42А коли настав день, Він вийшов з оселі й пішов на пустельне місце, і народ шукав Його, і, як приходив до Нього, то затримували Його, щоб не відходив од них.
43Але Він сказав їм: Іншим містам також Я маю благовістити Царство Боже, бо на те Мене післано.
44І проповідував у синагогах галілейських.