1П’ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був намісником у Юдеї, Ірод був тетрархом у Галілеї, а Пилип, його брат, тетрархом Ітуреї й Трахонітіди, а Лісаній за тетрарха в Авіліні.
2За першосвященика Анни та Кайяфи був голос Божий до Івана, сина Захарії, в пустелі.
3І він пройшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів.
4Як написано у книзі слів пророка Ісаї, котрий каже: Голос волаючого в пустелі: приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому;
5Усіляка долина нехай наповниться і пагорб знизиться, криве нехай випростовується і нерівне стане гладеньким;
6І побачить усіляка людина спасіння Боже.
7Іван казав народові, що приходив до нього хреститися: Поріддя гадюче, хто вам нарадив утікати від майбутнього гніву?
8Тож учиніть достойні плоди каяття, і не майте клопоту казати собі: Батько у нас Авраам; бо кажу вам, що Бог може з каміння цього вчинити дітей Авраамові;
9Уже й сокира біля кореня дерева лежить: усіляке дерево, що не приносить доброго плоду, – буде зрубане і пожбурене у вогонь.
10І запитував його народ: А що ж нам учинити?
11Він сказав їм у відповідь: У кого дві одежі, той віддай тому, хто не має, і в кого є їжа, вчини так само.
12Прийшли й митники хреститися і сказали йому: Учителю! Що нам сподіяти?
13Він відповідав їм: Нічогісінько не вимагайте більше, визначеного вам;
14Запитували його також і вояки: А нам що робити? І сказав їм: Нікого не кривдіть, не вчиняйте наклепів і лишайтеся вдоволені своєю платнею.
15А коли народ наджидав і всі подумки, в серцях, зверталися до Івана, – чи не Христос він, –
16Іван усім відповідав: Я хрещу вас водою, але йде Сильніший від мене, у Котрого я не годний розв’язати ремінця на Його взутті; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем.
17Лопата Його в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю до засіків Своїх, а солому спалить вогнем незгасним.
18Багато й іншого він благовістив народові, навчаючи його.
19А в цей час Ірод тетрарх, котрому Іван докоряв за Іродіяду, дружину брата свого, і за все, що вчинив Ірод недоброго,
20Долучив до всього іншого також те, що замкнув Івана до в’язниці.
21А коли хрестився увесь народ, а Ісус, хрестившись, молився, – відкрилося небо,
22І Дух Святий зійшов на Нього у тілесному вигляді, мов голуб, і був голос із небес, що казав: Ти Син Мій улюблений; в Тобі Моя добра воля!
23Ісус, починаючи Своє служіння, мав років тридцять, і був, як гадали собі, сином Йосипа, сином Іллі,
24Сина Маттатієвого, сина Левійового, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
25Сина Маттатієвого, сина Амосового, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
26Сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосипового, сина Йодаєвого,
27Сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
28Сина Мілхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
29Сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левійового,
30Сина Симеонового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
31Сина Мелеавого, сина Меннаєвого, сина Маттатієвого, сина Натанового, сина Давидового,
32Сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
33Сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Перецового, сина Юдиного,
34Сина Якова, сина Ісаакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
35Сина Серуґового, сина Раґавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
36Сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
37Сина Матусалового, сина Енохового, сина Яредового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
38Сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового – сином Божим.