1Не вчиняйте собі кумирів та викарбуваних зображень і стовпів не ставте у себе, і каменів із зображеннями не ставте на землі вашій, аби поклонятися перед ними; бо Я Господь, Бог ваш.
2І суботи Мої шануйте і перед святинею Моєю благоговійте. Я Бог.
3Якщо ви будете виконувати настанови Мої, і заповіді Мої будете берегти, і звершувати їх;
4То Я дам вам дощі своєчасно, і земля дасть урожаї свої, і дерева польові дадуть свої плоди.
5І обмолот хліба буде сягати у вас збирання винограду, а збирання винограду буде сягати сівби, і будете їсти хліб свій досхочу, і будете жити на землі вашій безпечно.
6Пошлю мир на землю вашу; ляжете, і ніхто вас не злякає, вижену лютих звірів із землі вашої, і меч не пройде через землю вашу.
7І будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча.
8П’ятеро з вас прожене сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча.
9І навернусь до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і буду твердим у Заповіті Моїм з вами.
10І будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового.
11І поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами.
12І буду ходити поміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом.
13Я Господь, Бог ваш, Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб ви не були там рабами, і поламав занози ярма вашого, і повів вас із піднесеною головою.
14А коли не будете слухняні і не будете виконувати усіх заповідей цих,
15І якщо настанови Мої зневажите, і якщо душа ваша знехтує Моїми законами, аж так, що ви не будете виконувати усі заповіді Мої, порушивши заповіта Мого;
16То Я вчиню з вами так: пошлю на вас жах, сухоти і пропасницю, які знесилять очі і знеможуть душу, і будете сіяти насіння ваше дарма, і вороги ваші пожеруть його.
17Наверну лице Моє проти вас, і будете знищені перед ворогами вашими, і ті, що ненавидять вас, будуть панувати над вами, і втікатимете, хоч не буде гонитви за вами.
18А коли й при цьому не будете слухняні Мені, то Я семикратно збільшу покару за гріхи ваші.
19І зламаю пихату упертість вашу, і небо ваше вчиню, як залізо, і землю вашу, як бронзу.
20І надаремно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть урожаю, і дерева землі не дадуть плодів своїх.
21А якщо й після цього підете супроти Мене і не схочете стати слухняними, то Я семикратно збільшу виразки за гріхи ваші.
22Пошлю на вас звірів польових, котрі позбавлять вас дітей, винищать скотину вашу, і вас самих переполовинять так, що спорожніють шляхи ваші.
23Якщо ж і після цього не прийдете до тями і знову підете супроти Мене,
24То Я також піду супроти вас, і уражу вас семикратно за гріхи ваші.
25І наведу на вас меч помсти на відплату за Мій Заповіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і передані будете в руки ворога.
26Хліб, що наснагу дає чоловікові, знищу у вас; десятеро жінок будуть пекти хліб в одній печі, і будуть віддавати хліб ваш за вагою; ви будете їсти і не насититеся.
27Якщо й після цього не станете слухняними Мені і підете супроти Мене,
28То Я також в лютості піду супроти вас, і покараю вас семикратно за гріхи ваші.
29І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти.
30І зруйную висоти ваші, і здвигну кумири ваші, і поскидаю трупи ваші на уламки ідолів ваших, і погидує душа Моя вами.
31Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів пожертв ваших.
32Спустошу землю вашу так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній.
33А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані.
34Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення свого; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої.
35Упродовж усіх днів спустошення свого буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
36А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує.
37І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших.
38І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.
39А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть.
40І, якщо тоді визнають вони беззаконня свої і беззаконня батьків своїх, як вони чинили злочини супроти Мене і виступали супроти Мене,
41За що і Я йшов супроти них і завів їх на землю ворогів їхніх; тоді упокориться необрізане серце їхнє, і тоді зазнають кари за беззаконня свої.
42Тоді Я пригадаю заповіта Мого з Яковом і заповіта Мого з Ісааком, і заповіта Мого з Авраамом пригадаю, і землю Я згадаю.
43Тоді, коли земля буде залишена ними, і буде вдоволювати себе за суботи свої, спустіла від них, і вони будуть покарані за свої злочини, за те, що нехтували законами Моїми і душа їхня гребувала настановами Моїми;
44І тоді, коли вони будуть на землі ворогів їхніх, – Я не зненавиджу їх і не погидую ними до того, щоб вигубити їх, аби порушити заповіта Мого з ними; бо Я Господь, Бог їхній.
45Пригадаю для них заповіта з предками, котрих вивів Я із землі єгипетської перед очима народів, щоб їхнім Богом бути. Я Господь,
46Ось настанови і ухвали, і закони, котрі поставив Господь між Собою і поміж синами Ізраїля на горі Сінай, через Мойсея.