1Але сини Ізраїля вчинили злочин і взяли із заклятого. Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зерахового, з коліна Юдиного, взяв із заклятого, і гнів Господній спалахнув на синів Ізраїля.
2Ісус із Єрихону послав людей до Аю, що поблизу Бет-Евена, зі східного боку Бет-Елу, і сказав їм: Рушайте, огляньте землю. Вони рушили і оглянули землю Ай.
3І, повернувшись до Ісуса, сказали йому: Не весь народ нехай іде, а нехай підуть близько двох тисяч, або близько трьох тисяч вояків, і звоюють Ай; всього народу не утруднюй туди, бо їх мало там.
4Отож, пішло туди з народу близько трьох тисяч вояків, але кинулися врозтіч од мешканців айських.
5Мешканці айські забили з них до тридцяти шести чоловіків, і переслідували їх від брами до Шеварім, і розбили їх на схилі гори; від чого серце народу розтануло і стало, як вода.
6Ісус розідрав одежу свою, і впав долілиць на землю перед Ковчегом Господнім, і лежав до самого вечора, він і старшини Ізраїлеві, і посипали порохом голови свої.
7І сказав Ісус: О, Господе, Володарю! Для чого Ти перевів народ цей через Йордан, щоб віддати нас до рук амореїв і вигубити нас? О, якби ми лишилися і жили за Йорданом!
8О, Господе! Що сказати мені після того, як Ізраїль показав спину ворогам своїм?
9Ханаанеї і всі мешканці землі почують, і оточать нас, і винищать ім’я наше на землі. І що вчиниш тоді йменню Твоєму великому?
10Господь сказав Ісусові: Підведися, для чого ти упав ниць на лице твоє?
11Ізраїль згрішив, і переступили вони заповіта Мого, котрого Я заповідав їм; і взяли із заклятого, і вкрали, і утаємничили, і поклали між речі свої.
12За те сини Ізраїля не могли чинити опору ворогам своїм, але вони показали спини, бо вони попали під закляття; не буду більше з вами, якщо не винищите з-поміж себе заклятого.
13Підведися, освяти народ і скажи: Освятіться до ранку, бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Закляте серед тебе, Ізраїлю, а тому ти не можеш устояти перед ворогами твоїми, доки не відкинеш од себе заклятого.
14Завтра підходьте всі за колінами вашими; а коліно, котре покаже Господь, нехай підходить за родинами: родина, яку покаже Господь, нехай підходить по одному чоловікові.
15І виявленого за те, що взяв закляте, нехай спалять вогнем, його і все, що в нього, за те, що він переступив заповіта Господнього і вчинив беззаконня поміж Ізраїля.
16Ісус, підвівшись рано-вранці, наказав підходити Ізраїлеві за колінами його; і було виявлене коліно Юдине.
17Потім наказав підходити племенам Юди; і виявлене плем’я Зераха. Наказав, аби підходило плем’я Зерахове за родинами, і виявлена була родина Завдієва.
18Наказав підходити родині його по одному чоловікові, і виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха, з коліна Юдиного.
19Тоді Ісус сказав Аханові: Сину мій! Я благаю тебе! Віддай славу Господові, Богові Ізраїля, і вчини перед Ним сповідь, і оголоси мені, що ти вчинив; не приховай від мене.
20У відповідь Ісусові Ахан сказав: Авжеж, я згрішив перед Господом, Богом Ізраїля, і вчинив те і те.
21Поміж здобиччю я побачив гарного плаща шінарського, і двісті шеклів срібла, і зливок золота вагою на п’ятдесят шеклів; це мені сподобалося, і я взяв його; і ось, воно сховане у землі серед шатра мого, і срібло під ним.
22Ісус послав людей, і вони побігли в шатро; і ось, все це сховане в шатрі його, і срібло під ним.
23Вони взяли це із шатра, і принесли до Ісуса і до всіх синів Ізраїля і поклали перед Господом.
24Ісус і всі ізраїльтяни з ним узяли Ахана, сина Зерахового, і срібло, і одежу, і зливок золота, і синів його, і дочок його, і волів його, і віслюків його, і овець його, і шатро його, і все, що в нього було, і вивели їх на долину Ахор.
25І сказав Ісус: Нащо ти навів на нас лихо? Господь на тебе наводить біду в цей день. І побили його всі ізраїльтяни камінням, і спалили їх вогнем, після того, як побили.
26І накидали на нього величезну купу каміння, котра вціліла й донині. Після цього опала лють гніву Господнього. Ось чому те місце називається долиною Ахор навіть до сього дня.