1Тоді сказав Господь Ісусові: Ось, Я передаю в руки твої Єрихон і царя його, і сильних вояків його.
2Обійдіть довкола міста всі, придатні для війни, і обходьте місто один раз на день; і робіть це шість днів.
3І семеро священиків нехай несуть сім сурм з баранячих рогів перед Ковчегом; а сьомого дня обійдіть довкола міста сім разів, і священики нехай сурмлять сурмами.
4Коли озветься баранячій ріг довгим звуком, коли почуєте звук тієї сурми, тоді увесь народ нехай вигукне грімким голосом; і мури міста впадуть до самого підмурку, і весь народ увійде до міста, кожний зі свого боку.
5І прикликав Ісус, син Навинів, священиків ізраїльських, і сказав їм: Несіть Ковчега Заповіту; а семеро священиків нехай несуть семеро сурм із баранячих рогів перед Ковчегом Господнім.
6І сказав народові: Рушайте, і обійдіть довкола міста; а озброєні нехай ідуть перед Ковчегом Господнім.
7Як тільки Ісус сказав народові, семеро священиків, що несли семеро сурм із баранячих рогів перед Господом, рушили й засурмили сурмами, і Ковчег Заповіту Господнього йшов за ними.
8А озброєні йшли перед священиками, котрі сурмили; а сторожа йшла позаду, простувала за Ковчегом, сурмила сурмами.
9А народові Ісус наказав, кажучи: Не вигукуйте і не давайте почути голосу вашого, і щоб навіть слова не виходило з уст ваших до тієї днини, поки я не скажу вам: Вигукуйте! – і тоді ви заволаєте.
10У такий спосіб Ковчег Заповіту Господнього рушив довкола міста, і обійшов один раз; і повернулися в стан, і ночували в стані.
11Другого дня Ісус підвівся рано-вранці, і священики понесли Ковчега Заповіту Господнього.
12І семеро священиків, які несли семеро сурм з баранячих рогів перед Ковчегом Заповіту Господнього, йшли і сурмили сурмами; а озброєні простували перед ними, а сторожа йшла позаду за Ковчегом Заповіту Господнього, і простуючи, сурмили сурмами.
13У такий спосіб і другого дня обійшли довкола міста один раз, і повернулися в стан. І робили це шість днів.
14Сьомого дня підвелися удосвіта, при з’яві зорі, і обійшли таким же чином довкола міста сім разів; лише цього дня обійшли довкола міста сім разів.
15Коли всьоме священики сурмили сурмами, Ісус сказав народові: Вигукуйте щосили, тому що Господь віддав вам це місто!
16Місто буде під закляттям, і все, що в ньому, – Господові; тільки Рахав-блудниця нехай залишиться живою, вона і кожний, хто в її домі, бо вона сховала посланців, котрих ми посилали.
17Але ви не беріть заклятого, щоб і вам не підпасти закляттю, якщо візьмете щось із заклятого, і щоб на стан синів Ізраїля не накликати прокляття і не вчинити йому лиха.
18І все срібло, і золото, і посудини мідні і залізні нехай будуть посвячені Господові, і увійдуть до скарбниці Господньої.
19Народ заволав, як засурмили сурми. Як тільки-но народ почув голос сурми, заволав грімким голосом; і впали мури міста до свого підмурку, і народ рушив до міста, кожний зі свого боку, і взяли місто.
20І піддали знищенню все, що в місті: і мужів, і жінок, і молодих, і старих, і волів, і овець, і віслюків, – усе винищили мечем.
21А двом юнакам, які вивідували землю, Ісус сказав: Ходіть у дім тієї блудниці і виведіть звідти її і всіх, котрі в неї, бо ви присягнулися їй.
22І пішли юнаки, які вивідували місто, у дім жінки, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і всіх, котрі у неї були, і всіх родичів її вивели, і поставили їх поза станом ізраїльським.
23А місто і все, що в ньому, спалили вогнем; тільки срібло, і золото, і посудини мідні і залізні віддали до скарбниці дому Господнього.
24А Рахав, блудницю, і дім батька її, і всіх, котрі у неї були, Ісус залишив живими, і вона живе поміж Ізраїлем донині: тому що вона сховала посланців, котрих посилав Ісус, щоб вивідати Єрихон.
25О тій порі Ісус присягнувся і сказав: Проклятий перед Господом той, хто відбудує і збудує місто оце Єрихон; на первістку своєму він покладе підмурок його, і на молодшому своєму поставить браму його.
26І був Господь з Ісусом, і знаний він був по всій країні.