1І відповідав Йов, і сказав:
2О, якби волання мої були належно зважені, і разом з ними поклали на ваги страждання моє!
3Воно напевне переважило б пісок морів! Через те слова мої нерозважливі.
4Бо стріли Вседержителя в мені; отруту їхню випиває дух мій; жахіття Божі повстають супроти мене.
5Чи реве дикий віслюк на траві? Чи мукає бик біля місива свого?
6Чи їдять несмачне без солі, і чи є смак у білку яйця?
7До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
8О, якби справдилося бажання моє, і надії мої виконав Бог!
9О, якби була воля Божа розчавити мене, то простягнув би руку Свою і уразив мене!
10То була б іще втіха мені, і я підсилився б духом у моїй немилосердній хворобі, бо я не зрікався слів Святого.
11Що то за сила в мене, щоб сподіватися мені? І який кінець, аби продовжити життя моє?
12Чи твердота каміння – сила моя? І чи тіло моє з міді?
13Чи є в мені запомога для себе, і чи є для мене якась підпора?
14До страдника має бути співчуття від друга його, якщо тільки він не відкинув страх перед Вседержителем.
15Але брати мої зрадливі, мов потік, наче швидкоплинні ручаї,
16Котрі чорні від льоду, і в котрих приховується сніг.
17Коли надходить тепло, вони міліють, а в пору спеки висихають на місцях своїх.
18Викривлюють вони напрямок шляхів своїх, заходять в пустелю і губляться;
19Дивляться на них каравани Теми; сподіваються мандрівники Шеви.
20Але залишаться посоромленими в своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.
21Отак і ви зараз стали, як вони, побачили страшне і злякалися.
22Чи говорив я: Дайте мені! Або з маєтку свого сплатіть за мене!
23І визволіть мене від руки ворога, і від руки сильних викупіть мене?
24Навчіть мене, і я замовкну; підкажіть, у чому я згрішив.
25Які могутні слова правди! Але що доводять звинувачення ваші?
26Ви вигадуєте вислови для звинувачення? – За вітром пускаєте слова ваші.
27Ви вчиняєте напад на сироту і копаєте яму другові вашому.
28Але я прошу вас, погляньте на мене; чи говоритиму я неправду перед вами?
29Перегляньте – чи є неправда? Перегляньте, – правда моя.
30Хіба на язиці у мене неправда? Чи гортань моя не може розрізнити гіркоти?