1Слово, котре було до Єремії від Господа:
2Стань у брамі дому Господнього і проголоси там це слово і скажи: Слухайте слово Господнє, всі юдеї, що входите цією брамою на поклоніння Господові.
3Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Вирівняйте шляхи ваші і діяння ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці.
4Не сподівайтеся на облудні слова: Тут храм Господній, храм Господній, храм Господній.
5Та коли цілком вирівняєте шляхи ваші, якщо будете справедливо чинити суд між чоловіком і позивачем його,
6Не будете пригнічувати чужинця, сироти і вдови, і не проливатимете безневинної крови на місці цьому, і не підете слідом за іншими богами собі на лихо, –
7То Я залишу вас жити на цьому місці, на цій землі, котру дав батькам вашим від роду й до роду.
8Ось, ви сподіваєтеся на облудні слова, котрі не принесуть вам користі.
9Як! Ви крадете, убиваєте і перелюб чините, і присягаєтеся лукаво, і кадите Баалові, і ходите слідом за іншими богами, котрих ви не знаєте,
10І потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, що носить ймення Моє, і кажете: Ми врятовані, щоб надалі чинити всю оту мерзоту.
11Чи не став вертепом розбійників в очах ваших цей дім, що носить ймення Моє? Ось, Я бачив це, – говорить Господь.
12Підіть же на місце Моє в Шіло, де Я раніше призначив перебувати йменню Моєму, і подивіться, що вчинив Я з ним за нечестя народу Мого, Ізраїля.
13І нині, через те, що ви вдаєтеся до цих справ, – говорить Господь, – і Я говорив вам з досвітку, а ви не дослухалися, і кликав вас, а ви не відповідали,
14То Я так само вчиню з домом цим, що носить ймення Моє, на якого ви покладаєтеся, і з місцем, котре Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Шіло.
15І відкину вас від обличчя Мого, як відкинув усіх братів ваших, все насіння Ефраїмове.
16А ти не проси за цей народ і не піднось за них молитви і благання, і не заступайся за них переді Мною, бо Я не почую тебе.
17Чи не бачиш, чим вони займаються в містах юдейських і на вулицях Єрусалиму?
18Діти збирають дрова, а батьки розпалюють вогнища, і жінки місять тісто, щоб ліпити пироги для богині неба і звершувати поливання іншим богам, щоб засмутити Мене.
19Але чи Мене вони засмучують? – говорить Господь, – чи не себе самих на власний сором?
20А тому так говорить Господь Бог: Ось, виливається гнів Мій і лють Моя на це місце, на людей, на худобу, і на дерева польові, і на плоди землі, і спалахне і не загасне.
21Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Усеспалення ваші долучайте до пожертв ваших і їжте м’ясо;
22Тому що батькам вашим Я не говорив і не давав їм заповіді того дня, котрого Я вивів їх із Єгипетського краю, про всеспалення і пожертви;
23Але таку заповідь дав їм: Дослухайтеся до голосу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть по тих шляхах, котрі Я заповідаю вам, щоб вам добре було.
24Але вони не послухали і не прихилили вухо своє, і жили за навіюванням і впертістю недоброго серця свого, і стали до Мене спиною, а не обличчям.
25Від того дня, як батьки ваші вийшли з краю Єгипетського, і до сього дня Я посилав до вас усіх служників Моїх – пророків, посилав усілякий день з досвітку;
26Та вони не підкорялися Мені і не прихилили вуха свого, а ожорсточили шию свою, чинили ще бридкіше, аніж батьки їхні.
27І коли ти говоритимеш їм усі слова оці, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони тобі не дадуть відповіді.
28Тоді скажи їм: Ось народ, який не дослухається до голосу Господа, Бога свого, і не приймає повчань! Не стало у них істини, – вона відлучена од їхніх уст.
29Обстрижи волосся твоє і викинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, що викликав гнів Його.
30Бо сини Юдині чинять лихе перед очима Моїми, – говорить Господь, – поставили мерзоти свої в домі, що носить ймення Моє, щоб осквернити його.
31І спорудили узвишшя Тофета в долині Бен-Гіннома, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не заповідав, і що Мені на серце не приходило.
32За це, ось, надходять дні, – говорить Господь, – коли вже не будуть називати це місце Тофетом і долиною Бен-Гіннома, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за браком місця.
33І будуть трупи народу цього поживою птахам небесним та звірам земним, і нікому буде відганяти їх.
34І припиню в містах Юдеї і на вулицях Єрусалиму голос урочистостей і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої; тому що земля ця буде пустелею.