1Седекії було двадцять один рік, як він зацарював, і царював у Єрусалимі одинадцять літ; ім’я його матері – Хамуталь, донька Єремії з Лівни.
2І він чинив недобре в очах Господа, все те, що передніше вчиняв Єгояким;
3Тому гнів Господа був над Єрусалимом і Юдою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відпав од царя вавилонського.
4І сталося, дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам, і все військо його, до Єрусалиму, і оточили його, і насипали довкруж нього вали.
5І перебувало місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.
6Четвертого місяця, дев’ятого дня місяця, голод у місті посилився, і не було хліба в народу краю.
7І пробитий був пролом у міському мурі, і кинулися всі військові утікачі, і вийшли з міста вночі брамою, що була поміж двома мурами, біля царського саду, і пішли дорогою в степу; а халдеї були довкола міста.
8Військо халдейське погналося за царем, і догнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його порозбігалося від нього.
9І схопили царя і привели його до царя вавилонського у Рівлу, що в краю Хамат, де він звершив над ним суд.
10І заколов цар вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Рівлі;
11А Седекії вибрав очі і звелів закувати в мідні кайдани; і відвів його цар вавилонський до Вавилону і вкинув його до в’язниці аж до дня його смерти.
12П’ятого місяця, десятого дня, – це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя вавилонського, – прийшов до Єрусалиму Невузарадан, старший царської охорони, що поставав перед царем вавилонським,
13І спалив дім Господній, і дім царів, і всі будинки в Єрусалимі, і всі будинки великі спалив вогнем.
14І все військо халдейське, що було із Невузараданом, із старшиною царської охорони, зруйнувало всі мури довкола Єрусалиму.
15Бідних з народу та інший, зайшлий народ, що залишився в місті, і утікачів, котрі було передалися цареві вавилонському, і взагалі останок народу простого Невузарадан, старший царської охорони, повиганяв.
16Лише небагатьох із бідного народу, Невузарадан, старший царевої охорони, залишив для виноградників та землеробства.
17І стовпи мідні, котрі були в домі Господньому, і підніжжя, і мідне море, котре в домі Господньому, потрощили халдеї і відпровадили всю мідь до Вавилону.
18Позабирали й тарелі, і лопатки, і ножі, і чаші, і лотки, і всі мідні посудини, котрих використовували під час Богослужіння;
19І блюда, і щипці, і чаші, і казани, і свічники, і жертовні чаші, і кадильниці, і горнята, і все, що було золоте, – забрав золоте, і що було срібне, срібне забрав старший царської охорони;
20А також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, котрі служили підставками, котрі цар Соломон вчинив у домі Господньому, – не можна було й визначити, скільки міді було за вагою.
21Стовпи ці були кожний вісімнадцять ліктів у висоту, і шнурок на дванадцять ліктів обвивав його, а завгрубшки був, на чотири пальці, а всередині порожній.
22І вінець на ньому мідний, і висота вінця – п’ять ліктів; і мережка, і гранатові яблука довкіл були всі мідні, те саме й на другому стовпі з гранатовими яблуками.
23Гранатових яблук було на всіх боках – дев’яносто шість; усіх яблук довкола мережки – сто.
24Старший царської охорони забрав також Сераю – першосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу.
25А також із міста забрав одного євнуха, котрий був старшим над військовими людьми, і семеро чоловіків, що поставали перед лицем царя, котрі перебували в місті, і головного писаря у війську, що записував до війська народ землі, і шістдесят чоловіків – з народу країни, знайдених у місті.
26І взяв їх Невузарадан, старший царевої охорони, і одвів їх до царя вавилонського у Рівлу.
27І уразив їх цар вавилонський і умертвив їх у Рівлі, на землі Хамат; і пішов Юда на вигнання із своєї землі.
28Ось народ, котрого виселив Навуходоносор: сьомого року – три тисячі двадцять три юдеї;
29Вісімнадцятого року Навуходоносора з Єрусалиму забрали для переселення вісімсот тридцять дві душі;
30Двадцять третього року Навуходоносора Невузарадан, старший царевої охорони, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ: всього чотири тисячі шістсот душ.
31Тридцять сьомого року після переселення Єгояхіна, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п’ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, першого року царювання свого, підніс Єгояхіна, царя юдейського, і вивів його з тюрми.
32І розмовляв з ним дружелюбно, і підніс його престола вище престолу царів, котрі були в нього у Вавилоні;
33І замінив йому тюремний одяг, і він завжди у нього обідав упродовж усіх днів життя свого.
34І утримування його, харчування постійне, видавали йому від царя щодня аж до дня смерти його, упродовж усіх днів життя його.