1Слово, котре було до Єремії від Господа:
2Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Напиши собі всі слова, котрі Я говорив тобі, в книгу:
3Бо ось, надходять дні, – говорить Господь, – коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля та Юдею, - говорить Господь, – і приведу їх знову на ту землю, котру дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею.
4І ось – ті слова, які сказав Господь про Ізраїля та Юдею.
5Так сказав Господь: Голос замішання і жаху чуємо ми, а не миру.
6Запитайте і поміркуйте: Чи народжує чоловік? То чому Я бачу у кожного чоловіка руки на крижах його, як у жінки-породіллі, і обличчя у всіх бліді?
7О, горе! Великий той день, не було схожого на нього; це – лихоліття для Якова, але він буде врятований від нього.
8І станеться того дня, – говорить Господь Саваот, - поламаю ярмо котре на шиї їхній, і шлеї їхні розірву; і не будуть відтак служити чужинцям,
9Але будуть служити Господові, Богові своєму, і Давидові, цареві своєму, котрого Я настановлю їм.
10І ти, служнику Мій, Якове, не бійся, – говорить Господь, – і не страхайся, Ізраїлю; бо ось, Я вирятую тебе з далекої країни і плем’я твоє з краю полону їхнього; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде залякувати його;
11Бо Я з тобою, – говорить Господь, – щоб урятувати тебе; Я дощенту винищу всі народи, між якими розпорошив тебе, а тебе не винищу; Я буду карати тебе помірно, але непокараним не залишу тебе;
12Бо так говорить Господь: Рана твоя невигойна, виразка жорстока;
13Ніхто не піклується справою твоєю, щоб загоїти рану твою; немає рятівного лікування для тебе.
14Усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я уразив тебе ударами ворожими, жорстокою карою за численні беззаконня твої, тому що гріхи твої примножилися.
15Чого волаєш ти про рани твої, про жорстоку недугу твою? За численні беззаконня твої Я вчинив тобі це, тому що гріхи твої примножилися.
16Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті, і всі вороги твої – всі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, і всіх грабіжників твоїх учиню пограбованими.
17Я обкладу тебе пластирем і загою рани твої, – говорить Господь. Тебе називали знедоленим, кажучи: Ось Сіон, що про нього ніхто не запитує.
18Так говорить Господь: Ось, поверну полон шатрів Якова і поселення його помилую, – і місто знову буде збудоване на пагорбі своєму, і храм буде упоряджений, як перше.
19І піднесеться від них подяка і голос звеселений; і Я примножу їх, і не будуть маліти, і прославлю їх, і не будуть зневажені.
20І сини його будуть, як перше, і безліч його буде поставати переді Мною, і покараю усіх пригноблювачів його.
21І буде вождь його із нього самого, і володар його вийде з-поміж нього; і Я наближу його, і він підійде до Мене; бо хто наважиться самохіть наблизитися до Мене? – говорить Господь.
22І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом.
23Ось, лютий вихор рине від Господа, вихор грізний; він упаде на голову лиходіїв.
24Вогнистий гнів Господа не відвернеться, аж доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. Наприкінці днів ви зрозумієте це.