1І ось слова листа, котрого пророк Єремія надіслав з Єрусалиму до останку старшин поміж переселенцями і до священиків, і до пророків, і до всього народу, котрих Навуходоносор вивів із Єрусалиму до Вавилону, –
2Потому, як вийшли з Єрусалиму цар Єхонія і цариця з євнухами, князі юдейські та Єрусалиму, і теслі та ковалі, –
3Через Еласу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар юдейський, посилав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського.
4Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, усім бранцям, котрих Я переселив з Єрусалиму до Вавилону:
5Споруджуйте будинки і живіть у них, і насаджуйте сади та їжте плоди їхні,
6Беріть дружин і народжуйте синів та доньок; і синам своїм беріть дружин і доньок своїх віддавайте заміж, щоб вони народжували синів та дочок, і розмножуйтеся там, а не малійте;
7І піклуйтеся за добробут міста, до котрого Я переселив вас, і моліться за нього Господові, бо за добробуту його вам також буде мир.
8Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зваблюють вас пророки ваші, котрі серед вас, і ворожбити ваші; і не дослухайтеся снів ваших, котрі вам сняться.
9Неправду пророкують вони вам йменням Моїм; Я не посилав їх, – говорить Господь.
10Бо так говорить Господь: Коли виповниться Вавилонові сімдесят літ, тоді Я навідаю вас і виконаю добре слово Моє про вас, аби повернути вас на цю місцину.
11Бо тільки Я знаю наміри, які маю для вас, – говорить Господь, – наміри на добро, не на лихо, щоби дати вам майбутнє і надію.
12І покличите Мене, і підете і помолитеся до Мене, і Я почую вас;
13І пошукаєте Мене, і знайдете, якщо пошукаєте Мене всім серцем вашим.
14І буду Я знайдений вами, – говорить Господь, – і поверну вас із полону, і зберу вас від усіх народів і з усіх місць, куди Я вигнав вас, – говорить Господь, – і Я поверну вас на ту місцину, звідки переселив вас.
15Ви кажете: Господь настановив нам пророків у Вавилоні також.
16Так говорить Господь про царя, що сидить на Давидовому троні, і про увесь народ, що мешкає в цьому місті, про братів ваших, котрих не захопили в полон, –
17Так говорить про них Господь Саваот: Ось, Я пошлю на них меча, голод і моровицю, і вчиню їх такими, як непридатні смокви, котрих не можна їсти через непридатність їхню;
18І буду переслідувати їх мечем, голодом і моровицею, і віддам їх на озлоблення всім царствам землі, на прокляття і жах, на глум і ганьбу поміж усіма народами, куди Я прожену їх, –
19За те, що вони не дослухалися слів Моїх, – говорить Господь, – з котрими Я посилав до них слуг Моїх, пророків, посилав із самого досвітку, але вони не дослухалися, – говорить Господь.
20А ви, усі переселенці, котрих Я послав з Єрусалиму до Вавилону, слухайте слово Господнє:
21Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам йменням Моїм: Ось, Я віддам їх в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і він умертвить їх перед очима вашими.
22І стане зазвичай у них, що всі переселенці, котрі у Вавилоні, проклинатимуть отак: Нехай же вчинить тобі Господь так само, як Седекії та Ахавові, котрих цар вавилонський засмажив на вогні.
23За те, що вони вдавалися до ганебного в Ізраїлі; вчиняли перелюб з дружинами ближніх своїх і йменням Моїм говорили лжу, чого Я не наказував їм; Я знаю це і Я свідок, – говорить Господь.
24І Шемаї нехеламитянинові скажи:
25Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ти посилав листи від себе самого до всього народу, котрий у Єрусалимі, і до священика Цефанії, сина Маасеїного, і до всіх священиків, і писав:
26Господь настановив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб ти був поміж наглядачами у домі Господньому за всіляким чоловіком, що навісніє і пророкує, і щоб ти кидав такого до в’язниці, і в колоду.
27Чому ж ти не заборониш Єремії з Анатоту пророкувати у вас?
28Бо він і до нас у Вавилон прислав сказати: Полон буде тривалим; будуйте оселі і живіть у них, саджайте сади і їжте плоди їхні.
29Коли Цефанія священик прочитав цього листа вголос перед пророком Єремією,
30Тоді було слово Господнє до Єремії:
31Пошли до всіх переселенців сказати: Так говорить Господь про нехеламитянина Шемаю: За те, що Шемая у вас пророкує, а Я не посилав його, і подає неправедну надію,
32За те, так говорить Господь: Ось, Я покараю Шемаю нехеламитянина і нащадків його; не буде від нього чоловіка, що житиме серед народу цього, і не побачить він того добра, яке Я вчиню народові Моєму, – говорить Господь, – бо він говорив усупереч Господові.