1Того ж року, – на початку царювання Седекії, царя юдейського, – четвертого року п’ятого місяця, Ананія, син Аззура, пророк із Ґівону, казав мені в домі Господньому, перед очима священиків і всього народу, і сказав:
2Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Знищу ярмо царя вавилонського;
3За два роки Я поверну на цю місцину всі посудини Господнього дому, котрі Навуходоносор, цар вавилонський, забрав з цього місця і відпровадив до Вавилону;
4А Єхонію, Єгоякимового сина, царя юдейського, і всіх полонених юдеїв, що прийшли до Вавилону, Я поверну на оце місце, – говорить Господь, – бо знищу ярмо царя вавилонського.
5І сказав Єремія пророк пророкові Ананії перед очима священиків і перед очима всього народу, що стояв у домі Господньому,
6І сказав Єремія пророк: Нехай буде так, нехай звершить це Господь! Нехай звершить Господь за твоїми словами, котрі ти виповів про повернення з Вавилону посудин дому Господнього і всіх бранців на цю місцину.
7Лише вислухай оце слово, котре я скажу уголос для тебе і вголос для всього народу.
8Пророки, які здавна були передніше від мене і передніше від тебе, провіщали багатьом землям і великим царствам війну, лихоліття і моровицю.
9Якщо якийсь пророк провіщав мир, то його завше мали за пророка, котрого справді послав Господь, коли справджувалося слово того пророка.
10Тоді пророк Ананія скинув ярмо з шиї Єремії пророка і розламав його.
11І сказав Ананія перед очима всього народу оці слова: Так говорить Господь: Так знищу ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки, знявши його з шиї всіх народів. І пішов Єремія своїм шляхом.
12І було слово Господнє до Єремії потому, як пророк Ананія розламав ярмо, що було на шиї пророка Єремії.
13Іди і скажи Ананії: Так говорить Господь: Ти розламав ярмо дерев’яне – то виготовлю замість нього ярмо залізне.
14Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Залізне ярмо покладу на шию усіх цих народів, щоб вони працювали для Навуходоносора, царя вавилонського, і вони будуть служити йому, і навіть звіроту польову Я віддав йому.
15І сказав пророк Єремія пророкові Ананії: Послухай, Ананіє! Господь тебе не посилав, а ти подаєш неправдиву надію народові цьому.
16А тому так говорить Господь: Ось, Я скину тебе з обличчя землі; цього ж року ти помреш, тому що ти говорив усупереч Господові.
17І помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.