1Того часу, – говорить Господь, – Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом.
2Так говорить Господь: Народ, який уцілів од меча, знайшов милість у пустелі; іду заспокоїти Ізраїля.
3Здалеку з’явився мені Господь і сказав: Любов’ю вічною Я полюбив тебе, і тому добра воля Моя до тебе.
4Я знову упорядкую тебе, і ти будеш упорядкована, діво Ізраїлева, знову будеш оздоблюватися тімпанами твоїми і виходити у коло танцю веселунів;
5Знову насадиш виноградників у горах Самарії; виноградарі, котрі насаджуватимуть їх, самі й збирати будуть.
6Бо настане день, коли сторожа на горі Ефраїмовій проголосить: Підводьтеся, і зійдемо на Сіон до Господа, Бога нашого.
7Бо так говорить Господь: Радісно співайте про Якова і вигукуйте перед вождем народів; проголошуйте, прославляйте і кажіть: Урятуй, Господе, народ Твій, останок Ізраїля!
8Ось, Я приведу їх з країни північної і зберу їх від рубежів землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом із ними, – велика безліч повернеться сюди.
9Вони вийшли зі слізьми, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх поблизу потоків води шляхом торованим, на котрому не спіткнуться; бо Я – Батько Ізраїлеві й Ефраїм – первісток Мій.
10Слухайте слово Господнє, народи, і повідайте островам віддаленим, і скажіть: Хто розпорошив Ізраїля, Той неодмінно й збере його, і буде охороняти його, як пастух отару овець.
11Бо викупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильніший від нього.
12І прийдуть вони, і будуть святкувати на верховинах Сіону; і прилинуть до Господньої щедрости, до пшениці і вина та єлею, до ягнят і бичків; і душа їхня буде, мов напоєний водою сад, і вони не будуть уже знемагати.
13Тоді юнка буде веселитися в колі танцю, і юнаки і старці разом; і оберну печаль їхню на радість, і потішу їх, і дам радість після скорботи їхньої.
14І насичу душу священиків повнотою, і народ Мій насититься щедрістю Моєю, – говорить Господь.
15Так говорить Господь: Голос чутно в Рамі, лемент і гірке ридання; Рахіль плаче за дітьми своїми і не хоче втішатися дітьми своїми, бо немає вже їх.
16Так говорить Господь: Утримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за працю твою, – говорить Господь, – і повернуться вони з країни ворожої.
17І є надія для твого майбутнього, – говорить Господь, – і повернуться сини твої у володіння твої.
18Чую Ефраїма, що плаче: Ти покарав мене, і я – покараний, мов теля непокірне; наверни мене, – і навернуся, бо Ти – Господь, Бог мій.
19Коли я був навернений, я боявся, і коли був на добрий розум наставлений, бив себе по стегнах; я був осоромлений, я був збентежений, тому що ніс на собі безчестя юности моєї.
20Чи не дорогий для Мене син Ефраїм? Чи не улюблене дитя? Бо тільки-но озвуся про нього, завжди з любов’ю згадую про нього; і все в Мені обурюється за нього; змилуюся над ним, – говорить Господь.
21Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, наверни серце твоє на дорогу – на шлях, котрим ти простувала; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся до цих міст твоїх.
22Чи довго тобі поневірятися, донько зрадлива? Бо Господь витворить на землі щось нове: жінка захистить чоловіка.
23Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Надалі, коли Я поверну полон їхній, будуть говорити на землі Юдиній і в містах його такі слова: Нехай же благословить тебе Господь, оселе правди, о, горо свята!
24І оселяться на ній Юда і всі міста його вкупі, землероби і пастухи з чередами.
25Бо Я понапуваю душу знеможену і насичу всіляку душу зажурену.
26На цьому я пробудився і пригадав, і сон мій був приємний мені.
27Ось, надходять дні, – говорить Господь, – коли Я засію дім Ізраїля і дім Юдин насінням людини й насінням худоби.
28І як пильно Я спостерігав за ними, щоб викорінити і винищити, зруйнувати і вигублювати, а також шкодити; так Я буду спостерігати за ними, щоб відбудовувати і насаджувати, – говорить Господь.
29За тих днів уже не будуть говорити: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах;
30Але кожний буде вмирати за своє беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах, авжеж, буде оскома.
31Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я складу з домом Ізраїля і з домом Юди Нового Заповіта, –
32Не такого Заповіта, якого Я уклав з батьками їхніми того дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетської землі; той заповіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у спілці з ними, – говорить Господь.
33Але ось Заповіт, котрого Я укладу з домом Ізраїлевим по тих днях, - говорить Господь, - укладу закон Мій у нутрощі їхні і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.
34І вже не будуть навчати один одного, брат – брата і говорити: Пізнайте Господа, бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, – говорить Господь, – тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не згадаю.
35Так говорить Господь, Котрий дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, щоб світили вночі, Котрий збурює море аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Йому:
36Якщо ці настанови перестануть діяти переді Мною, – говорить Господь, – то плем’я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди.
37Так говорить Господь: Якщо небо може бути виміряне вгорі, і підвалини землі – досліджені внизу, то Я також відкину всеньке плем’я Ізраїлеве за все те, що вони вчинили, – говорить Господь.
38Ось, надходять дні, – говорить Господь, – коли місто упорядковане буде для слави Господньої від вежі Хананеїла аж до брами Наріжної.
39І землемірний шнур пройде далі до пагорба Ґарев і обійде Ґоа.
40І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрон, до рогу Кінської брами на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розвалиться повіки.