1Видіння Ісаї, Амосового сина, котре він бачив про Юдею та Єрусалим, за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, юдейських царів.
2Послухайте, небеса, і зважай, земле; тому що Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони зчинили бунт супроти Мене.
3Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає Мене, народ Мій не розуміє.
4Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.
5По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.
6Від підошви ніг до тім’я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев’язані і не зм’якшені єлеєм.
7Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.
8І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.
9Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Ґоморру.
10Слухайте Слово Господнє, князі содомські. Зважайте на закон Бога нашого, народе ґоморрський!
11Нащо Мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.
12Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір’я Мої?
13Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!
14Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.
15І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.
16Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.
17Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.
18Відтак приходьте, і зважимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.
19Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.
20А якщо зречетеся і будете чинити спротив, то меч пожере вас, бо уста Господні говорять.
21Як учинилася блудницею вірна столиця, виповнена правосуддям! Правда панувала в ній, а тепер – душогубці!
22Срібло твоє стало згаром, вино твоє зіпсоване водою.
23Князі твої порушники закону і спільники злодіїв; усі вони на гостинці ласі і за дарунками в гонах; не захищають сироти, і справу вдови не беруть до уваги.
24А тому говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїля: О, вдовольню Я Себе над супротивниками Моїми і помщуся ворогам Моїм.
25І простягну на тебе руку Мою, і, немов лугом (содою), вичищу домішки з тебе, і заберу від тебе все олово.
26І знову буду настановляти тобі суддів, як передніше, і радників, як на початку; тоді будуть казати про тебе: Місто правди, столиця вірна.
27Сіон урятується правосуддям, і навернені сини його – правдою.
28А всім відступникам і грішникам – погибель, а ті, що залишили Господа, винищаться.
29Вони будуть осоромлені за діброви, котрі аж такі бажані для вас, і посоромлені за сади, котрі ви собі вибрали.
30Бо ви будете, мов дуб, на якому зів’яло листя, і як сад, у котрому немає води.
31І потужний стане лахміттям, і справа його – іскрою; і будуть горіти разом, – і ніхто не загасить.