1А віра є певність у тому, на що є надія, однак наяву котрої не видно.
2У ній засвідчені старожитні.
3Вірою пізнаємо, що віки Словом Божим улаштовані аж так, що з невидного постало видиме.
4Вірою Авель приніс Богові пожертву кращу, аніж Каїн; нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він навіть по смерті ще говорить.
5Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо передніше переселення свого одержав він свідчення, що догодив Богові.
6А без віри догодити Богові неможливо; бо необхідно, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, котрі шукають Його, дасть нагороду.
7Вірою Ной, коли дістав одкровення про те, що не було ще видиме, благоговіючи, спорудив ковчега для порятунку дому свого; нею засудив він увесь світ і став спадкоємцем праведности через віру.
8Вірою Авраам підкорився покликові йти до країни, котру мав одержати у спадок, і пішов, не відаючи, куди йде.
9Вірою жив він на обіцяній Землі, мов на чужій, і мешкав у шатрах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;
10Бо чекав він міста на підмурку, котрому художник і будівничий – Бог.
11Вірою й сама Сарра хоч була неплідна дістала силу прийняти насіння і породила всупереч своєму вікові, бо вважала, що вірний Той, Хто обіцяв.
12І тому від одного, і причому омертвілого, народилося так багато, як багато зір на небі. І як безліч піску на березі морському.
13Усі ці померли у вірі, не діставши обітниць, а лишень здалеку бачили їх, і раділи, і казали про себе, що вони мандрівники і зайшлі на землі;
14Бо ті, котрі так говорять, показують, що вони шукають вітчизну.
15І якби вони в думках мали ту вітчизну, з котрої вийшли, то мали б час повернутися.
16Але вони бажали кращої, себто небесної; а тому й Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом: бо Він приготував їм місто.
17Вірою Авраам, випробуваний, приніс був на пожертву Ісаака, і, маючи обітниці, приніс єдиновродженого,
18Про котрого було сказано: В Ісаакові назветься (народиться) тобі насіння;
19Бо він вважав, що Бог має силу його із мертвих воскресити, а тому й одержав його як прообраз.
20Вірою у майбутнє Ісаак благословив Якова та Ісава.
21Вірою Яків, помираючи, благословив кожного сина Йосипового і поклонився, спираючись на верхівку свого жезла;
22Вірою Йосип, помираючи, пригадав про вихід синів Ізраїлевих і заповідав про кості свої.
23Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його переховували; тому що бачили вони, що дитя пречудове, і не злякалися царського наказу.
24Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином доньки фараонової,
25І вважав за краще страждати з народом Божим, аніж мати тимчасову гріховну насолоду.
26І зневагу Христову вважав більшим для себе багатством, аніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду.
27Вірою залишив він Єгипет, не злякавшися гніву царського; бо він був непохитний, ніби Невидимого бачив.
28Вірою звершив він Пасху і пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся до них.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як суходолом, – на що спокусившись, єгиптяни потопилися.
30Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обході.
31Вірою Раав блудниця з миром прийняла вивідувачів і, провівши їх іншим шляхом, не загинула з невірними.
32І що ще скажу? Не вистачить мені часу, аби повідати про Гедеона, Варака, Самсона, Їфтаха, Давида й Самуїла та про інших пророків,
33Котрі вірою перемагали царства, творили праведність, одержували обітниці, і пащеки левам загороджували.
34Гасили силу вогню, уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були міцні на війні, проганяли полки чужинців.
35Дружини одержували померлих своїх чоловіків воскреслими; а інші закатовані були, не прийнявши звільнення, щоб дістати краще воскресіння.
36Інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і тюрем.
37Були каменовані (зазнали побиття камінням), їх перепилювали і катували, вони помирали від меча, поневірялися у телячих та овечих шкурах, зазнаючи нестатків, скорботи і кривди.
38Ті, котрих світ був не вартий, поневірялися в пустелях і горах, у печерах та ущелинах землі.
39І всі ці, засвідчені у вірі, не дістали обіцяного,
40Тому що Бог передбачив нам дещо ліпше, щоб вони не без нас сягнули досконалости.