1І прикликав Яків синів своїх, і сказав: Збирайтеся, і я сповіщу вам, що буде з вами в прийдешні дні.
2Посходьтеся і послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого.
3Рубене, первістку мій! Ти міць моя і першоплід моєї сили, вершина гідности і вершина сили.
4Але ти нуртував, як вода, то не будеш провідником. Бо ти зійшов на ложе моє, ти осквернив постіль мою і зійшов.
5Симеон і Левій – брати, знаряддя жорстокості – мечі їхні.
6У змови їхні хай не входить душа моя, і до зібрання їхнього нехай не єднається слава моя. Тому що в гніві своєму вбили мужа, і з примхи своєї перерізали жили теляти.
7Проклятий гнів їхній, бо жорстокий, і шал їхній, бо запеклий, то розділю їх в Якові, і розвію їх в Ізраїлі.
8Юдо! Тебе піднесуть брати твої! Рука твоя на хребті ворогів твоїх; і схиляться перед тобою сини батька твого.
9Молодий лев Юда від здобичі, син мій, підводиться. Прихилився він, приліг, як лев і як левиця; хто підведе його?
10Не відійде жезло від Юди і законодавець од стегон його, доки не прийде Миротворець і Йому покора народів!
11Він прив’язує до виноградної лозини осля своє, і до лози кращого винограду дитя ослиці своєї. У вині омиває одяг свій, в крові грон – одежу свою.
12Блискучі очі його стануть, від вина, і білі зуби, від молока.
13Завулон при березі морському буде жити, біля пристані кораблів, і межа його до Сидону.
14Іссахар віслюк міцний, що приліг між двома в’юками.
15І побачив він, що спокій милий, а земля приємна: і прихилив плечі свої для ярма і став служником данини.
16Дан буде судити народ свій, як одне із колін Ізраїля.
17Дан буде змієм на дорозі, гаспидом на шляху, що жалить коня, так що верхівець його упаде назад.
18Я чекаю Твого спасіння, о Господе!
19Ґад – юрба буде тіснити його, але він відтрутить її по п’ятах.
20Від Асира буде щедрий хліб, і він буде постачати царські страви.
21Нафталі – сарна струнка: він вирікає пречудові вислови.
22Йосип – паросток плідного дерева, паросток плідного дерева понад джерелом; гілки його розкинулися над стіною.
23Завдавали гіркоти йому, і стріляли і ворогували супроти нього стрільці;
24Однак, твердим лишився лук його, і міцні м’язи рук його від рук Могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і Скеля Ізраїлева.
25Від Бога батька твого, Котрий хай поможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай благословить тебе благословеннями небесними згори, благословеннями безодні, яка лежить унизу, благословеннями сосків і утроби;
26Благословеннями батька твого, котрі переважають благословення гір одвічних і красу пагорбів споконвічних. Вони будуть на голові Йосиповій і на тім’ї вибраного поміж братами своїми.
27Беньямін – вовк хижий, вранці буде їсти впольоване, а ввечері ділитиме здобич.
28Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їхній, і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє.
29І заповідав їм, і сказав їм: Я прилучаюся до народу мого, поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина,
30У печері, котра на полі Махпела, що перед Мамре, на землі ханаанській, котру купив Авраам із полем у Ефрона хеттеянина у власність для похорон.
31Там поховали Авраама і Сарру, дружину його; там поховали Ісаака і Ребеку, дружину його; і там поховав я Лію.
32Це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хетових.
33І скінчив Яків заповіта синам своїм, і поклав ноги свої на постіль і вмер, і долучився до народу свого.