1Після того Йосипові сказали: Ось, батько твій захворів. І взяв він із собою двох синів своїх: Манасію і Ефраїма.
2Якова звістили, і сказали: Ось син твій, Йосип, іде до тебе. Ізраїль зібрався на силі своїй і сів у постелі.
3І сказав Яків Йосипові: Бог Всемогутній з’явився мені в Лузі, в краю ханаанськім, і благословив мене.
4І сказав мені: Ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і виведу з тебе багато народів, і дам землю оцю потомству твоєму після тебе, у вічне володіння.
5І нині два сини твої, які народилися тобі в країні Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Ефраїм і Манасія, як Рубен і Симеон, будуть мої.
6А діти твої, котрі народяться від тебе після них, будуть твої. Вони під йменням братів своїх будуть йменуватися в їхній спадщині.
7Коли я йшов із Падану, померла в мене Рахіль на землі ханаанській, на шляху, не доходячи трохи до Ефрати, і я поховав її там на шляху до Ефрати, що нині Віфлеєм.
8І побачив Ізраїль синів Йосипових, і сказав: Хто це?
9І сказав Йосип батькові своєму: Це сини мої, котрих Бог дав мені тут. Яків сказав: Підведи їх до мене, і я благословлю їх.
10А очі Ізраїлеві пригасли від старості; не міг він бачити ясно. Йосип підвів їх до нього, і він поцілував їх, і обійняв їх.
11І сказав Ізраїль Йосипові: Не сподівався я бачити твоє лице; та ось, Бог показав мені й насіння твоє.
12І відвів їх Йосип від колін його, і вклонився йому обличчям своїм до землі.
13І взяв Йосип обидвох, Ефраїма в праву свою руку проти лівої Ізраїля, а Манасію в ліву проти правої Ізраїля, і підвів до батька.
14Але Ізраїль простяг руку свою і поклав на голову Ефраїмові, хоча цей був менший, а ліву – на голову Манасії. З наміром поклав він так руки свої, хоч Манасія був первістком.
15І благословив Йосипа, і сказав: Бог, перед Котрим ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, Котрий пасе мене з того часу, як я існую, до сього дня,
16Ангел, котрий захищає мене від усілякого зла, нехай благословить юнаків оцих; нехай буде на них названо ім’я моє та ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростають вони численними посеред землі.
17І побачив Йосип, що батько його поклав правицю свою на голову Ефраїма; і не до вподоби було йому це. І взяв він руку батька свого, аби перекласти її з голови Ефраїма на голову Манасії.
18І сказав Йосип батькові своєму: Не так, батьку мій; бо це – первісток; поклади на його голову праву руку твою.
19Але батько його не погодився і сказав: – Знаю, сину мій, знаю, і від нього вийде народ, і він буде великим; але менший його брат буде більший від нього, і від насіння його вийде багато народів.
20І благословив їх того ж дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, кажучи: Нехай Бог учинить тобі, як Ефраїмові та Манасії; і він поставив Ефраїма перед Манасією.
21І сказав Ізраїль Йосипові: Ось, я помираю. І Бог буде з вами, і поверне вас на землю батьків ваших.
22Я даю тобі, найперше перед братами твоїми, одну ділянку, котру я взяв із рук амореїв мечем моїм і луком моїм.