1І взяв Авраам іще дружину, на ймення Кетура.
2І вона породила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.
3Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана були: ашшури, летуші і леуми.
4Сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда, Елдаа. Усі оці – сини Кетури.
5І віддав Авраам все, що було в нього, Ісаакові.
6А синам наложниць, котрі були в Авраама, дав Авраам дарунки, і відіслав їх од Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, на землю східну.
7Днів життя Авраамових, котрі він прожив, було сто сімдесят п’ять літ.
8І віддав духа Авраам, і помер у старості добрій, похилий і насичений життям, і приєднався до народу свого.
9І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, котре навпроти Мамре.
10На полі, котре Авраам придбав у синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його.
11По смерті Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при джерелі Лахай-Рої.
12Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, котрого породила Авраамові Аґар єгиптянка, служниця Саррина;
13І ось ймення синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їхнім: первісток Ізмаїлів Невайот, за ним Кедар, Адбеїл, Мівсам,
14І Мішма, і Дума, і Масса.
15Хедер, Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
16Оце – сини Ізмаїлові, і ймення їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх, це – дванадцять князів племен їхніх.
17А літ життя Ізмаїлового б уло сто тридцять сім літ, і віддав духа, і вмер, і долучився до народу свого.
18Вони жили від Хавіли до Шуру, що перед Єгиптом, як простувати до Ашшуру. І він помер в присутності братів своїх.
19Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.
20Ісаакові було сорок літ, коли він узяв собі за дружину Ребеку, доньку Бетуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.
21І молився Ісаак Господові про дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його, і завагітніла Ребека, дружина його.
22Сини в лоні її почали битися, і вона сказала: Якщо так буде, то нащо воно мені? І пішла запитати у Господа.
23Господь сказав їй: Два племені у череві твоєму, і два різних народи вийдуть із лона твого; один народ буде сильнішим від другого, і старший буде слугувати молодшому.
24І настала пора розродитися їй; і ось, близнята в лоні її.
25Перший вийшов червонястий увесь, мов шкіра, пелехатий; і назвали йому ім’я – Ісав.
26Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п’яту Ісава, і названо йому ім’я: Яків. А Ісаак був шістдесятирічним, коли вони вродилися.
27Діти зросли, і став Ісав людиною, меткою на звіроловстві, – людиною ланів; а Яків – чоловіком лагідним, і жив у шатрах.
28Ісаак любив Ісава, тому що дичина його була до смаку йому, а Ребека любила Якова.
29І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля стомлений.
30І сказав Ісав Якові: Благаю тебе, дай мені поїсти червоної юшки, червоної ось цієї; бо я стомився. Від цього дано йому і’мя: Едом.
31Проте Яків сказав: Продай мені зараз же своє першородство.
32Ісав сказав: Ось, я помираю; що мені в цьому першородстві?
33Яків сказав: Присягнися мені цієї ж миті. Він присягнувся йому, і продав першородство своє Якові в той день.
34І дав Яків Ісавові хліба і юшки з сочевиці; і він їв і пив, і підвівся, і пішов, і знехтував Ісав своїм першородством.