1Аврамові було вже дев’яносто дев’ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді Мною і будь бездоганний;
2І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.
3І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог промовляв до нього, і сказав:
4Я – ось заповіт Мій з тобою: ти будеш батьком багатьох народів.
5І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім’я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.
6І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.
7І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.
8І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.
9І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.
10Це є заповіт Мій, котрого ви мусите дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.
11Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.
12Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке немовля чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.
13Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.
14А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; бо він порушив заповіта Мого.
15І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім’я їй: Сарра.
16Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.
17І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев’яносторічна, невже народить?
18І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!
19А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім’ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, і нащадками його після нього.
20І про Ізмаїла Я почув од тебе: ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.
21Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.
22І перестав Бог говорити з Авраамом; і відійшов од нього.
23І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.
24Авраамові було дев’яносто дев’ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
25А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
26Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.
27І з ним обрізана була вся чоловіча стать дому його, народжені в домі і куплені за срібло у чужинців.