1Але Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому. У неї була служниця єгиптянка, на ймення Аґар.
2І сказала Сара Аврамові: Ось, Господь замкнув лоно моє, щоб мені не народжувати; я благаю тебе, увійди до служниці моєї: може, я буду мати дітей від неї. Аврам підкорився словам Сари.
3І взяла Сара, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґар, після десяти років перебування Аврамового на землі ханаанській, і віддала її Аврамові, чоловікові своєму, в дружину.
4Він увійшов до Аґарі, і вона завагітніла. А коли побачила, що зачала, вона почала зневажати господиню свою.
5І сказала Сара Аврамові: За образу мою ти завинив; я віддала служницю мою в обійми твої; а вона, відчувши вагітність, почала зневажати мене; хай Господь буде суддею поміж мною і між тобою.
6Аврам сказав Сарі: Ось, служниця твоя у твоїх руках; вчиняй з нею, що хочеш. І Сара почала пригнічувати її (Аґар), і вона вдалася до втечі від лиця її.
7І знайшов її Ангел Господній біля джерельця води в пустелі, коло джерела по дорозі в Суру.
8І сказав їй: Аґаре, служнице Сарина! Звідки ти прийшла, і куди ти йдеш? Вона сказала: Я втікаю од лиця Сари, господині моєї.
9Ангел Господній сказав їй: Повернися до господині своєї і підкорися їй.
10І сказав їй Ангел Господній: Примножуючи, розмножу потомство твоє так, що неможливо буде й порахувати його через таку безліч.
11І ще сказав їй Ангел Господній: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і назвеш йому ім’я: Ізмаїл; бо почув Господь страждання твоє.
12Він буде поміж людьми, мов дикий віслюк; руки його на всіх, і руки всіх на нього; жити буде він у присутності братів своїх.
13І назвала Аґар Господа, Котрий говорив до неї, цим іменням: Ти Бог, Який бачить мене. Бо сказала вона: Чи могла я також бачити тут Того, що бачить мене?
14А тому джерельце те називається: Беер-Лахай-Роі. Воно знаходиться між Кадешем і поміж Баредом.
15Аґар народила Аврамові сина; і назвав Аврам ім’я синові своєму, вродженому від Аґарі: Ізмаїл.
16А було Аврамові вісімдесят шість літ, коли Аґар народила Аврамові Ізмаїла.