1І бачив я, і ось на склепінні, котре понад головами херувимів, неначе камінь-сапфір, неначе щось схоже на престол, було видно над ними.
2І говорив Він чоловікові, одягненому в лляну одежу, і сказав: Увійди між колесами під херувимів, і візьми повні пригорщі жару поміж херувимами, і кинь на місто; і він увійшов на моїх очах.
3А херувими стояли по правий бік Дому, коли увійшов той чоловік, і хмара виповнювала внутрішнє подвір’я.
4І піднеслася слава Господня з херувимами до порогу Дому, і Дім виповнився хмарою, і подвір’я виповнилося сяянням слави Господньої.
5І шум від крил херувимів чутно було навіть на зовнішньому подвір’ї; наче голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
6І коли Він наказав чоловікові, одягненому в лляний одяг, сказавши: Візьми вогню поміж колесами, між херувимами, і коли він увійшов і стояв біля колеса,
7Тоді з-поміж херувимів один херувим простягнув руку свою до вогню, котрий між херувимами, і взяв та й дав у пригорщі одягненому в лляний одяг. Він узяв і вийшов.
8І видно було у херувимів подобу людських рук під крильми їхніми.
9І бачив я: і ось, четверо коліс біля херувимів, по одному колесі біля кожного херувима, і колесо на вигляд, наче з каменя топаза.
10І на вигляд усі чотири схожі, наче колесо було в колесі.
11Коли йшли вони, то йшли на чотири свої сторони; під час ходи своєї не озиралися, але до того місця, куди обернена була голова, вони туди йшли; під час ходи своєї не озиралися.
12І все тіло їхнє, і спина їхня, і руки їхні, і крила їхні, і колеса по колові були повнісінькі очей, – усі четверо коліс їхніх.
13До коліс цих, як я чув, сказано було: Ґалґал (Вихор).
14І в кожної тварини чотири обличчя: перше лице – лице херувима; друге лице – обличчя людське, третє лице – неначе подоба лева, і четверте лице – подоба орла.
15Херувими підвелися. Це були ті самі тварини, котрих бачив я біля ріки Кевар.
16І коли йшли херувими, тоді йшли біля них і колеса; і коли херувими підіймали крила свої, щоб піднятися від землі, і колеса не відділялися, але вони були біля них.
17Коли ті стояли, стояли також і вони; коли ті піднімалися, піднімалися й вони, бо в них був дух тварин.
18І відійшла слава Господня від порогу Дому, і постала над херувимами.
19І підняли херувими крила свої, і знялися на очах моїх від землі; коли вони відходили, то колеса також були біля них, і зупинилися біля входу до Східної брами Дому Господнього, і слава Бога Ізраїлевого, вгорі над ними.
20Це були ті самі тварини, котрих я бачив біля підніжжя Бога Ізраїлевого коло ріки Кевар. І я спізнав, що це – херувими.
21У кожного – по чотири обличчя, і в кожного – по четверо крил, і під крильми їхніми подоба рук людських.
22А подоба обличчя їхнього – такі самі, як ті обличчя, що я бачив їх біля ріки Кевар, – і вигляд їхній, і самі вони. Кожний простував напрямки у ту сторону, яка була перед ним.