1І підняв мене Дух і привів мене до східної брами Дому Господнього, котра дивиться на схід. І ось, – біля входу до брами двадцять п’ять чоловіків; і між ними бачив я Яазанію, сина Азурового, і Пелатію, сина Бенанії, князів народу.
2І Він сказав мені: Сину людський! Ось люди, у котрих лихе на думці, і котрі дають недобру пораду в цьому місті,
3Кажучи: Ще не близько; будемо споруджувати оселі; воно (місто) казан, а ми – м’ясо.
4Тому пророкуй їм, пророкуй, сину людський.
5І зійшов на мене Дух Господній, і сказав мені: Скажи: Так говорить Господь: Що говорите ви, і що на думку вам спадає, Я те знаю.
6Багато убитих ваших ви поклали в цьому місті, і вулиці його закидали трупами.
7Тому так говорить Господь Бог: Убиті ваші, котрих ви поклали серед нього, – то м’ясо, а воно казан (місто); але вас Я виведу з нього.
8Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меча, говорить Господь Бог.
9І виведу вас із нього, і віддам вас у руки чужинців, і звершу над вами суд.
10Від меча упадете; на рубежах Ізраїлевих буду вас судити, і спізнаєте, що Я – Господь.
11Воно не буде для вас казаном; і ви не будете у ньому м’ясом; на рубежах Ізраїлевих буду судити вас.
12І спізнаєте, що Я – Господь; бо за Моїми заповідями ви не ходили, і приписів Моїх не виконували, а чинили за приписами народів, що оточували вас.
13І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на обличчя, і заволав гучним голосом, і сказав: О, Господе Боже! Невже Ти хочеш дощенту винищити останок Ізраїля?
14І було до мене слово Господнє:
15Сину людський! Твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому домові Ізраїлевому, усім їм говорять мешканці Єрусалиму: Живіть віддалік од Господа; нам у володіння віддана ця земля.
16На це скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я позасилав їх до народів, і хоч розпорошив їх по країнах, але Я буду для них хоч малою святинею, у тих країнах, куди вони пішли.
17Затим скажи: Так говорить Господь Бог: Я зберу вас з-поміж народів, і поверну вас із країн, де ви розпорошені; і дам вам землю Ізраїлеву.
18І прийдуть туди і повикидають звідти всі її гидоти і всі її мерзоти.
19І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їхньої серце кам’яне, і дам їм серце тілесне.
20Щоб вони ходили за Моїми заповідями і дотримувалися приписів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.
21А чиє серце заполонять гидоти їхні і мерзоти їхні, то поведінку таких наверну на їхню голову, говорить Господь Бог.
22Тоді херувими підняли крила свої, і колеса біля них; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними.
23І піднеслася слава Господня з-посеред міста та й зупинилася над горою, котра на схід від міста.
24І Дух підняв мене і переніс мене до Халдеї до вигнанців, у видінні, Духом Божим. І відійшло од мене видіння, котре я бачив.
25І переказав я вигнанцям усі слова Господа, котрі Він відкрив мені.