1Коли народ побачив, що Мойсей довго не спускається з гори, то зійшовся до Аарона і сказав йому: Підведися і виготуй нам бога, котрий би йшов перед нами, бо з цим чоловіком, із Мойсеєм, який вивів нас із єгипетської землі, не знаємо, що сталося.
2І сказав їм Аарон: Зніміть золоті ковтки, які у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть мені.
3І увесь народ познімав золоті ковтки із своїх вух, і принесли до Аарона.
4Він узяв їх із рук їхніх, і вчинив із них виливане теля, і обробив його різцем. І сказали вони: Ось бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе з єгипетської землі.
5Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовника, і проголосив Аарон, кажучи: Завтра свято Господові.
6Другого дня вони підвелися вранці, і принесли усеспалення, і привели пожертви мирні: і сів народ їсти і пити, а потім почав веселитися.
7І сказав Господь Мойсеєві: Поспіши зійти; бо розбестився народ твій, котрого ти вивів із єгипетської землі.
8Дуже скоро ухилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм: Вчинили собі виливане теля, і вклонилися йому, і принесли йому пожертви, і сказали: Ось бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе із єгипетської землі!
9І сказав Господь Мойсеєві: Я бачу народ цей, і ось, народ, він – твердошиїй;
10Отож, залиши Мене самотою, нехай спалахне гнів Мій на них, і винищу їх, і виведу численний народ від тебе:
11Але Мойсей почав благати Господа, Бога свого, і сказав: Нехай не спалахне, Господе, гнів Твій на народ Твій, якого Ти вивів із єгипетської землі силою великою і рукою міцною.
12Щоб єгиптяни не говорили: На загибель Він вивів їх, щоб убити в горах і винищити їх з лиця землі. Одверни спопеляючий гнів Твій, і відміни згубу народові Твоєму.
13Пригадай Авраама, Ісаака та Ізраїля, служників Твоїх, котрим присягався Ти Собою, кажучи: Множачи, помножу насіння ваше, як зорі небесні, і всю землю оцю, про котру Я сказав, дам насінню вашому, і будуть володіти вічно.
14І відвернув Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15І повернувся і зійшов Мойсей з гори; в руках його було дві скрижалі Одкровення, на котрих написано було з обидвох боків: і на тім, і на другім боці написано було.
16Скрижалі були діяння Боже, і письмо, накреслене на скрижалях, було письмо Боже.
17І коли почув Ісус голос народу, який гомонів, то сказав Мойсеєві: Військовий гамір у таборі.
18Та Мойсей сказав: Це не крик переможців і не зойк переможених; я чую голос співаків.
19А коли він наблизився до табору і побачив виливне теля і танці, тоді він спаленів од гніву і кинув із рук своїх скрижалі, і розбив їх під горою.
20І взяв виливне теля, котре вони вчинили, і спалив його в огні, і перетер у тлін, і розсіяв по воді, і дав її пити синам Ізраїля.
21І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти увів його у гріх великий?
22Але Аарон сказав: Нехай не розпалюється гнів володаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23Вони сказали мені: Зроби нам бога, котрий простував би перед нами; тому що з Мойсеєм, з оцим чоловіком, який вивів нас із єгипетської землі, не відаємо, що сталося.
24І я сказав їм: У кого є золото, зніміть із себе. І віддали мені; я кинув у вогонь, і вийшло оце теля.
25Мойсей побачив, що цей народ шалений, бо Аарон спричинив його шал, на сором перед ворогами його.
26І тоді постав Мойсей у воротах табору, і сказав: Хто Господній – до мене, і зібралися до нього всі сини Левіїні.
27І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Покладіть кожний свого меча на стегно своє, пройдіться табором од воріт до воріт і назад, і вбивайте кожний брата свого, кожний друга свого, кожний ближнього свого.
28І вчинили сини Левіїні за словом Мойсея: і впало того дня з народу близько трьох тисяч чоловік.
29Тому що Мойсей сказав: Сьогодні посвятите руки ваші Господові, кожний в сині своєму, і в браті своєму, нехай дарує Він вам сьогодні благословення.
30Другого дня сказав Мойсей народові: Ви вчинили великий гріх; отож, я піднімуся до Господа, чи не сплачу за гріха вашого.
31І повернувся Мойсей до Господа, і сказав: О, народ сей вчинив великий гріх; виготовив собі золотого бога.
32Прости їм гріх їхній. А коли ні, то зітри й мене з книжки Твоєї, в котру Ти вписав.
33Господь сказав Мойсеєві: Того, хто згрішив переді Мною, зітру з книги Моєї.
34Отож, іди, веди народ цей, куди Я сказав тобі. Ось, Ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідин Моїх Я навідаюся до них і покараю за гріх.
35І уразив Господь народ за виливане теля, котре вчинив Аарон.