1І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2Дивися, Я призначаю саме Бецал’їла, сина Урієвого, сина Хура, з коліна Юдиного.
3І Я виповнив його Духом Божим, мудрістю, і розважливістю, і веденням і всілякими здібностями
4Виготовляти із золота, срібла і міді;
5Різьбити каміння для оздоб, і обробляти дерево для всілякої потреби.
6Отож, Я даю йому в помічники Оголіява, сина Ахісамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони вчинили все, що Я наказав тобі;
7Скинію зібрання і Ковчег Одкровення і віко до нього, і всі знаряддя скинії,
8І стіл, і знаряддя його, і світильника із чистого золота, і всі знаряддя його, і жертовника кадіння,
9І жертовника усеспалення, і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її,
10І шати службові, і шати священні Ааронові священикові, і одежу синам його, для священнослужіння,
11І єлей помазання і кадіння духмяне для святині: все так, як Я наказав тобі, вони зроблять.
12І сказав Господь Мойсеєві:
13Скажи синам Ізраїля так: Суботи Мої бережіть, бо це – ознака поміж Мною і вами в покоління ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас.
14І дотримуйтеся суботи, бо вона свята для вас! Хто осквернить її, той нехай буде скараний на смерть. Хто буде в суботу робити щось, та душа має бути винищена із-поміж середовища народу свого.
15Шість днів нехай ладнають свої справи, а сьомого – субота спочину, присвячена Господові: усякий, хто ладнає свої справи в суботу, нехай буде скараний на смерть.
16І нехай бережуть сини Ізраїля суботу, святкуючи суботу в поколіннях своїх, як заповіт вічний.
17Це – ознака поміж Мною і синами Ізраїля навіки; тому що за шість днів утворив Господь небо і землю, а сьомого дня спочив. І був у спокої.
18І коли Бог перестав говорити з Мойсеєм на горі Сінай, дав йому дві скрижалі Одкровення, скрижалі кам’яні, на котрих написане було пальцем Божим.