1І сказав Господь Мойсеєві: Іще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після цього він відпустить вас звідси. Коли ж він буде відпускати, то квапливо буде гнати вас звідсіля.
2Підкажи народові, щоб кожний у ближнього свого (сусіди) і кожна жінка у ближньої своєї попросила у борг прикраси срібні і золоті.
3І дав Господь милість народові Своєму на очах єгиптян; та й Мойсей був вельми великий на землі єгипетській, в очах служників фараонових і в очах народу.
4І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі Я пройду посеред Єгипту.
5І помре всілякий первісток на землі єгипетській: від первістка фараона, котрий сидить на престолі своєму, до первістка рабині, котра при жорнах, і все первісне від худоби.
6І буде зойк великий по всій землі єгипетській, котрого не було, і якого вже не буде ніколи.
7А в усіх синів Ізраїля ні на чоловіка, ні на скотину не поворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, як відрізняє Господь єгиптян та ізраїльтян.
8І прийдуть усі служники твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти і увесь народ, котрого ти очолюєш. Після цього вийду і я. І вийшов Мойсей від фараона, виповнений гнівом.
9І сказав Господь Мойсеєві: Не послухав вас фараон, щоб помножилися чудеса Мої на землі єгипетській.
10Мойсей та Аарон здійснили всі ці чудеса перед фараоном: але Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля із землі своєї.