1Ось імена синів Ізраїлевих, котрі увійшли до Єгипту з Яковом, увійшли кожний з домом своїм;
2Рубен, Симон, Левій та Юда,
3Іссахар, Завулон і Беньямін,
4Дан і Нафталі, Ґад і Асир.
5А всіх душ, які вийшли від стегон Якова, було сімдесят, а Йосип був уже в Єгипті.
6І вмер Йосип, і всі брати його, і увесь родовід їхній.
7А сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і зросли, і зміцніли надзвичайно, і виповнилася ними та земля.
8І постав у Єгипті новий цар, котрий не знав Йосипа.
9І сказав народові своєму: Бачите, народ синів Ізраїлевих численніший і сильніший од нас.
10Перехитрімо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з’єднається із супротивниками, і озброїться супроти нас, і вийде із землі нашої.
11І настановили над ними наглядачів робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він спорудив фараонові Пітом і Рамcес, міста для запасів.
12Та чим більше зазнавав він утисків, тим більше він розмножувався і швидше зростав, так що страхалися синів Ізраїлевих.
13І тому єгиптяни жорстоко примушували синів Ізраїлевих до роботи.
14І вчиняли їхнє життя гірким од важкої роботи над глиною та цеглою, і від усілякої роботи у полі, од усілякої роботи, до котрої примушували їх із жорстокістю.
15Цар єгипетський звелів бабцям-повитухам єврейкам, із котрих ймення одній Шифра, а другій Пуа;
16І сказав: Коли ви будете пеленати в єврейок, то стежте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його; а якщо донька, то нехай живе.
17Але повитухи боялися Бога, і не чинили так, як радив їм цар єгипетський; і залишали дітей живими.
18Цар єгипетський прикликав бабусь-повитух і сказав їм: Для чого ви вчиняєте так, що залишаєте дітей живими?
19Баби-повитухи сказали фараонові: Єврейські жінки не так, як єгипетські; вони здорові, бо перш, ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.
20За це Бог чинив добро повитухам; а народ розмножувався і вельми посилювався,
21І оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштував доми їхні.
22Тоді фараон звелів усьому своєму народові, кажучи: Усякого новонародженого у євреїв сина кидайте в річку; а всяку доньку залишайте живою.