Deuteronomy 42006

1Отож, Ізраїлю, вислухай настанови і закони, котрих я навчаю вас виконувати, щоб ви були живі, і пішли, і успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам.

2Не додавайте до того, що я заповідаю вам, і не зменшуйте від того; дотримуйтеся заповідей Господа, Бога вашого, котрі я вам заповідаю.

3Очі ваші бачили все, що вчинив Господь з Баал-Пеором: усякого чоловіка, що йшов за Баал-Пеором, винищив Господь, Бог твій, з-поміж тебе.

4А ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.

5Ось, я навчив вас настанов і законів, як наказав мені Господь, Бог мій, щоб ви так учиняли на тій землі, на котру ви йдете, щоб володіти нею.

6Тож бережіть і виконуйте їх; бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, котрі, зачувши про всі ці настанови, скажуть: Справді цей великий народ мудрий і розумний.

7Бо чи є інший великий народ, до котрого Бог був настільки близьким, як близький до нас Господь, Бог наш, у всіх діяннях, про які, ми закликаємо до Нього,

8І чи є інший великий народ, у котрого були б такі справедливі настанови і закони, як увесь Закон цей, котрого я пропоную вам сьогодні?

9Тільки бережися і пильно охороняй душу твою, щоб тобі не забути тих справ, котрі бачили очі твої, і щоб вони не виходили із серця твого у всі дні життя твого; і повідай про них синам твоїм і синам синів твоїх.

10Про той день, коли я стояв перед Господом, Богом твоїм, біля Хориву, і коли сказав Господь мені: Збери до Мене народ, і Я повідаю їм слова Мої, від котрих вони навчаться боятися Мене упродовж усіх днів життя свого на землі, і щоб могли навчати синів своїх.

11Ви наблизилися і стали під горою, а гора горіла вогнем до самих небес, і була темінь, і хмара, і морок.

12І говорив Господь до вас із осердя вогню; голос слів Його ви чули, хоч образу Божого не бачили, а лише голос.

13І повідав Він вам заповіта Свого, котрого наказав вам виконувати, – Десять Заповідей, і написав їх на двох кам’яних скрижалях.

14І наказав мені Господь о тім часі навчати вас настанов і законів, щоб ви виконували їх на тій землі, на котру ви входите, щоб оволодіти нею.

15Міцно тримайте в душах ваших, що ви не бачили жодного образу того дня, коли говорив до вас Господь на Хориві із осердя вогню,

16Щоб ви не розбестилися і не вчинили собі карбованих кумирів, зображень якої-небудь постаті, в подобі чоловіка чи жінки.

17Подобу якоїсь скотини, котра на землі, подобу якої-небудь пташки крилатої, яка літає під небесами,

18Подобу якого-небудь гада, що повзає на землі, подобу якоїсь риби, котра у воді нижче берега землі;

19І, щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зорі і все військо небесне, не звабився, і не поклонився їм, і не слугував їм, оскільки Господь, Бог твій, відділив їх усім народам під цілим небом.

20А вас узяв Господь і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як сьогодні це видно.

21І Господь розгнівався на мене через вас, і присягався, що я не перейду за Йордан і не увійду на ту добру землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадщину.

22Я повинен умерти на цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете, і оволодієте тією доброю землею.

23Бережіться, щоб не забути вам заповіту Господа, Бога вашого, котрого Він склав з вами, і щоб не робили собі ідолів, котрі відображають що-небудь із речей, як наказав тобі Господь, Бог твій.

24Тому що Господь, Бог твій, є вогонь, що поглинає, Бог ревний.

25А якщо народяться у тебе сини і сини у синів твоїх, і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображуватиме що-небудь, і вчините оце зло перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,

26То засвідчуюся вам сьогодні небом і землею, що незабаром конче утратите землю, будете винищені на землі, для успадкування котрої ви переходите Йордан; не проживете багато часу на ній, але загинете.

27І розпорошить вас Господь поміж народами, і будете нечисленними поміж народами, до котрих відпровадить вас Господь.

28І будете там слугувати богам, витвореним руками людськими з дерева і каміння, котрі не бачать і не чують, і не їдять, і не знають пахощів.

29Та якщо ти шукатимеш звідти Бога твого, то знайдеш Його, якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.

30Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.

31Господь, Бог твій, є Бог милосердний; Він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде заповіту з батьками твоїми, котрого Він клятвою підтвердив їм.

32Бо запитай у передніших днів, які були ще до тебе, від того дня, котрого Бог утворив людину на землі, і від кінця неба й аж до краю неба: чи траплялося коли-небудь таке, як оця велика справа, або чи чутно було про подібне?

33Чи колись чув якийсь народ голос Бога, що говорив з осердя вогню, і лишився живим, як чув ти?

34І чи вдавався до спроби Бог прийти, взяти Собі народ з-поміж другого народу карами, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою потужною, і раменом високим, і великими жахами, як учинив те для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?

35Тобі було показане це, аби ти спізнав, що лише Господь є Бог, і немає ще, окрім Нього.

36З неба Він дав тобі почути голос Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його з осердя вогню.

37І, оскільки Він полюбив батьків твоїх, і вибрав вас, потомство їхнє після них, то вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,

38Щоби прогнати від тебе народи, котрі величніші і сильніші від тебе, і ввести тебе, і дати тобі землю їхню – наділ, як це сьогодні видно.

39Тож знай нині і поклади на серце твоє, що Господь є Бог на небі вгорі, і на землі внизу, і немає ще, окрім Нього.

40І бережи настанови Його і заповіді Його, котрі я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і, щоб ти багато часу прожив на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі навіки.

41Тоді відділив Мойсей троє міст по сей бік Йордану на схід сонця.

42Щоб утікав туди убивник, котрий заб’є ближнього свого без наміру, не будучи ворогом йому ні вчора, ні третього дня, і, щоб, сховавшись в одному з цих міст, лишився живий.

43Бецер у пустелі, на рівнині в коліні Рубеновому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.

44Ось закон, котрого запропонував Мойсей синам Ізраїля.

45Ось свідчення, настанови і закони котрі вирік Мойсей синам Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту,

46За Йорданом у долині навпроти Бет-Пеору, на землі Сигону, царя аморейського, який жив у Хешбоні, котрого уразив Мойсей із синами Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту.

47І оволоділи вони землею його і землею Оґа, царя башанського, двох царів аморейських, котра за Йорданом на схід сонця,

48Починаючи від Ароеру, котрий лежить на березі потоку Арнон, до гори Сіон, вона ж Гермон.

49І всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підніжжя Пісґі.

Choose Translation

Switch translation for Deuteronomy 4.

Reading Settings

Paragraph viewDisplay verses as flowing paragraphs instead of individual lines
Show verse numbersDisplay verse numbers inline
Red letterHighlight the words of Christ in red

Sign in to save your reading preferences across sessions.