1І прикликав Мойсей увесь Ізраїль, і сказав їм: Послухай, Ізраїлю, настанови і закони, котрі я повідаю сьогодні у вуха ваші, щоб ви могли вивчити їх, і берегти, і виконувати їх.
2Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
3Не з батьками нашими склав Господь заповіта цього, але з нами, котрі тут сьогодні всі живі.
4Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із осердя вогню.
5А я стояв між Господом і поміж вами о тій порі, аби переказати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не виходили на гору. Він тоді сказав:
6Я Господь, Бог твій, Котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.
7Нехай же не буде в тебе інших богів переді Мною.
8Не роби собі ідола і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі.
9Не поклоняйся їм і не слугуй їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог ревний, за вину батьків караю дітей до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять Мене.
10Такий, що творить милість до тисячі поколінь, які люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.
11Не називай ймення Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь без покари того, хто використовує Його ім’я марно.
12Пильнуй день суботній, щоб освячувати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.
13Шість днів працюй і вчиняй справи твої;
14А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму. Не роби цього дня жодної справи, ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні віслюк твій, ані жодна скотина твоя, ні захожий твій, котрий у тебе, щоби спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.
15І пам’ятай, що ти був рабом на землі єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і раменом високим, тому й наказав тобі Господь, Бог твій, пильнувати день суботній.
16Шануй батька твого і матір твою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити, і щоб добре тобі було на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.
17Не вбивай!
18Не чини перелюбу!
19Не кради.
20Не засвідчуй неправдиво супроти ближнього свого!
21Не бажай дружини сусіда свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані віслюка його, ані всього, що є в ближнього твого.
22Слова оці Господь промовляв до всього вашого зібрання на горі із осердя вогню, хмари та мороку, грімкоголосо, і більше не додавав анічого, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
23І коли ви почули голос із осердя мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, всі чільники колін ваших і старшини ваші,
24І сказали: Ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його чули ми з осердя вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з чоловіком, і цей лишається живий.
25Але тепер для чого нам помирати? Бо великий вогонь цей пожере нас; якщо ми іще почуємо голос Господа, Бога нашого, то помремо.
26Бо чи є така плоть, котра чула б голос Бога Живого, що говорить з осердя вогню, як ми, і лишилася живою?
27Приступи сам, і вислухай все, що скаже тобі Господь, Бог наш, і переказуй нам все, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
28І Господь почув слова ваші, як ви промовляли до мене, і сказав мені Господь: Чув Я слова народу сього, які вони говорили тобі; все, що вони говорили, – добре.
29О, якби серце їхнє було в них таким, щоб Мене боялися і пильнували всі заповіді Мої упродовж усіх днів, щоб добре було їм і синам їхнім навіки!
30Іди, скажи їм: Повертайтеся в шатра свої.
31А ти тут залишися зі Мною, і Я виповім тобі всі заповіді і настанови, і закони, котрих ти маєш навчати їх, щоб вони так учиняли на тій землі, котру Я даю їм у володіння.
32Глядіть, чиніть так, як наказав вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч.
33Ходіть тими шляхами, по котрих наказав вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живі, і добре було вам, і прожили багато днів на тій землі, котру дістанете у володіння.