1І повернули ми звідти, і рушили до Башану; і виступив супроти нас на війну Оґ, цар башанський, з усім народом своїм, біля Едреї.
2І сказав мені Господь: Не бійся його; бо Я віддам його до рук твоїх, і увесь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш із ним так, як учинив із Сигоном, царем аморейським, котрий жив у Хешбоні.
3І віддав Господь, Бог наш, до рук наших і Оґа, царя башанського, і весь народ його; і ми розбили його, так що нікого не залишилося у нього живими.
4І звоювали ми того часу усі міста його; не було міста, котрого ми не звоювали б у них: шістдесят міст, всю землю Арґів, царство Оґа башанського.
5Усі ці міста укріплені були високими стінами, воротами і засувами, окрім міст неукріплених, вельми багатьох.
6І повністю знищили їх, як учинили з Сигоном, царем хешбонським, повністю знищили чоловіків, жінок і дітей у кожному місті,
7Але всю худобу і захоплене в містах узяли собі як здобич.
8І забрали ми того часу із руки двох царів аморейських землю цю, котра по цей бік Йордану, від потоку Арнон до гори Гермон, –
9Сидоняни називають Гермон Сірйоном, а амореї називають його Сеніром, –
10Усі міста на рівнині, увесь Ґілеад і увесь Башан до Салхи і Едреї, міст царства Оґа башанського.
11Тому що лише Оґ, цар башанський, залишився з велетнів. Ось ложе його, ложе залізне, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев’ять ліктів, а ширина його чотири лікті, чоловічих ліктів.
12Землю цю ми взяли у тім часі, починаючи від Ароеру, котрий біля потоку Арнон; і половину гори Ґілеад з містами її я віддав колінові Рубеновому і Ґадовому.
13А решту Ґілеаду і увесь Башан, царство Оґа, віддав я половині коліна Манасії, увесь край Арґів з усім Башаном, який зветься краєм велетнів.
14Яір, син Манасіїн, узяв увесь край Арґів, до рубежів Гесурських і Маахатянських, і назвав їх, за ім’ям своїм, Башан-Хавот-Яір, що й донині.
15Махірові дав я Ґілеад.
16А колінові Рубенову і Ґадовому дав од Ґілеаду до потоку Арнон, половину долини між потоками і рубежами, до потоку Яббоку, рубежу синів Аммонових.
17Також і рівнину та Йордан, котрий і є рубежем, від Кіннерету до моря рівнини, моря Солоного, біля підніжжя гори Пісґі, на схід.
18І дав я вам у тім часі настанови, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; всі, озброївшись, рушайте попереду братів ваших, синів Ізраїля, на війну.
19Тільки дружини ваші і діти ваші і худоба ваша нехай залишаться у містах ваших, котрі я дав вам тому, що я знаю, як багато у вас худоби.
20Аж доки Господь не дасть спочину братам вашим, як вам, і допоки й вони не дістануть у володіння землю, котру Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожний на своє володіння, котре я вам дав.
21І також Ісусові заповідав я у тім часі, говорячи: Очі твої бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш, з двома царями цими; те саме вчинить Господь з усіма царствами, котрі ти проходитимеш.
22Не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам змагається за вас.
23І молився я Господові у тім часі, говорячи:
24Володарю Господе, Ти почав показувати служникові Твоєму звеличення Твоє і міцну руку Твою; бо який бог є ще на небі, чи на землі, котрий міг би звершити такі діяння, як Твої, і з могуттям таким, як Твоє?
25Я благаю Тебе, дай мені перейти і побачити ту добру землю, котра за Йорданом, і ту прекрасну гору та Ливан.
26Але Господь гнівався на мене за вас, і не послухав мене, і сказав мені Господь: Досить з тебе, більше не говори Мені про це.
27Піднімися на верховину Пісґі, і глянь очима твоїми до моря, і на північ, і на полудень, і на схід, і подивися очима твоїми; тому що ти не перейдеш за Йордан цей.
28І дай настанову Ісусові, і зміцни його, і укріпи його, бо він буде старшим народові цьому, і він поділить їм на наділи землю, на яку ти подивишся.
29І зупинилися ми в долині, навпроти Бет-Пеору.