1Таке видіння відкрив мені Господь Бог; ось, кошик зі стиглими плодами.
2І сказав Він: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: Наблизився кінець народові Моєму, Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.
3Пісні оселі того дня стануть риданнями, говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всілякому місці будуть кидати їх мовчки.
4Вислухайте це, ті, що ладні поглинути бідних і вигубити вбогих; –
5Ви, котрі говорите: Коли мине новий місяць, щоб нам продавати хліб, і субота – щоби відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну шекля і обдурювати облудними вагами,
6Щоб купляти нужденних за срібло, і бідного за пару взуття, а висівки з хліба продавати.
7Присягався Господь славою Якова: По правді ніколи не забуду жодної із справ їхніх!
8Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожний, що живе на ній? Візьметься хвилями вона вся, мов ріка, і буде здійматися і опускатися, мов ріка єгипетська.
9І станеться того дня, говорить Господь Бог: Учиню захід сонця в полудень і затьмарю землю серед світлого дня,
10І оберну свята ваші на жалобу і всі пісні ваші – на плач, і покладу на всі рамена веретище і лисину на всіляку голову; і вчиню в країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде, мов гіркий день.
11Ось, надходять дні, говорить Господь Бог, коли Я пошлю на землю голод, – не голод на хліб, не спрагу на воду, але спрагу на слухання слів Господніх.
12І будуть ходити від моря й до моря і поневірятися від півночі до сходу в пошуках слова Господнього, і не знайдуть його.
13Того дня танути будуть від спраги вродливі юнки і юнаки,
14Котрі присягаються гріхом самарійським і кажуть: Живий бог твій, Дане! І живий шлях до Беер-Шеви! – Вони впадуть і вже не підведуться.