1Бачив я Господа, Котрий стояв над жертовником, і Він сказав: Удар в одвірок над брамою, щоб здригнулися лутки, і завали їх на голови всіх їх, а решту з них Я уражу мечем: не втече у них ніхто з утікачів і не врятується з них ніхто, що жадатиме врятуватися.
2І якби вони закопалися в шеол, то й звідти рука Моя забере їх, якби зійшли на небо, – і звідти скину їх.
3І якби вони сховалися на верховині Кармелу, то й там знайду і заберу їх; якби навіть сховалися від очей Моїх на дні моря – і там накажу морському звірові ужалити їх.
4І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то звелю мечеві й там забити їх. Оберну на них очі Мої на лихо їм, а не на добро.
5Бо Господь Бог Саваот торкнеться землі і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і здійметься вона вся, як ріка, і опуститься, як ріка єгипетська;
6Він спорудив горішні оселі Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські і виливає їх на поверхню землі; Господь – ймення Йому.
7Чи не такі, як сини ефіопів, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? – говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з краю єгипетського і филистимлян з Кафтору і Арама з Кіру?
8Ось, очі Господа Бога – на грішне царство, і Я винищу його з обличчя землі; але дім Якова не зовсім понищу, – говорить Господь.
9Бо ось, Я звелю і розсію дім Ізраїлів по всіх народах, як розсівають зерно в решеті, і жодне не впаде на землю.
10Від меча помруть всі грішники з народу Мого, котрі кажуть: Не спіткає нас і не прийде до нас це лихоліття!
11Того дня Я поновлю скинію Давидову, що впала, зарихтую тріщини в ній і зруйноване полагоджу, і опоряджу її, як за днів старожитніх,
12Щоб вони оволоділи останком Едому і всіма народами, між котрими сповіститься ймення Моє, – говорить Господь, Котрий утворює все це.
13Ось, надійдуть дні, – говорить Господь, – коли орач застане ще женця, а видушувач винограду – сівача; і гори виточуватимуть сік виноградний, і всі пагорби потечуть.
14І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують спорожнілі міста, і оселяться в них, насадять виноградники і питимуть вино з них, започаткують сади і почнуть їсти плоди з них.
15І посаджу їх на землі їхній, і вони вже не будуть відкинуті од землі своєї, котру Я дав їм, – говорить Господь, – Бог твій.