1Коли Фест прибув до провінції, то за три дні вирушив із Кесарії до Єрусалиму.
2Тоді першосвященик і найвідоміші з юдеїв з’явилися до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
3І просили, щоб він учинив милість, викликав його до Єрусалиму; і мали недобрий замір убити його на дорозі.
4Проте Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і що він сам невдовзі вирушить туди.
5Отож, сказав він, котрі з вас можуть, нехай ідуть зі мною, і якщо є щось за цим чоловіком, нехай звинувачують його.
6А коли пробув у них не більше восьми-десяти днів, повернувся в Кесарію, і другого дня, присівши на місце судді, наказав привести Павла.
7Коли він прийшов, стали довкола юдеї, які прийшли з Єрусалиму, бо принесли на Павла багато і важких звинувачень, котрих не могли довести;
8Але він на виправдання своє сказав: Я не вчинив жодного злочину супроти закону юдейського, а також супроти храму і проти кесаря.
9Фест мав бажання догодити юдеям, а тому сказав Павлові у відповідь: Чи хочеш піти до Єрусалиму, щоб я там тебе судив за це?
10Павло сказав: Я стою перед судом кесаря; де мені й належить суд прийняти; юдеїв я нічим не образив, ти про це гаразд відаєш;
11Бо коли я завинив і вчинив щось варте смерти, то не зрікаюся померти; а якщо нічого такого немає, за що звинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого.
12Тоді Фест, перемовившись із радою, відповідав: Ти вимагаєш суду кесаревого, то до кесаря й підеш.
13Через кілька днів цар Агриппа і Верніка приїхали в Кесарію привітати Феста.
14І коли вони пробули там багато днів, то Фест запропонував цареві Павлову справу, кажучи: Тут є чоловік, залишений Феліксом у в’язниці,
15На котрого, коли я був у Єрусалимі, з’явилися із скаргою першосвященики і старшина юдейська, вимагаючи суду над ним.
16Я відповідав їм, що у римлян немає звичаю видавати якого-небудь чоловіка на смерть передніше, аніж звинувачений буде мати обвинувачів перед собою і дістане волю захищатися супроти звинувачення.
17А коли вони прийшли сюди, то без найменшого зволікання, другого ж таки дня сів я на суддівське місце і наказав привести того чоловіка.
18Оточивши його, обвинувачі не висловили жодного звинувачення, як я сподівався;
19Але вони мали певні суперечки з ним про їхню побожність, а також про якогось Ісуса померлого, про Котрого Павло свідчив, що Він живий.
20Маючи певні складнощі у розв’язанні цієї справи, я сказав: Чи хоче він піти до Єрусалиму і там прийняти суд за це?
21Та оскільки Павло вимагав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я наказав тримати його під наглядом сторожі до того часу, коли пошлю його до кесаря.
22Проте Агриппа сказав Фестові: Хотів би і я послухати цього чоловіка. Завтра, – сказав той, почуєш його.
23Другого дня, коли Агриппа і Верніка прийшли з превеликою пишністю і зайшли до судової палати з тисяцькими і найвідомішими громадянами, за наказом Феста привели Павла.
24І сказав Фест: Царю Агриппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, супроти котрого безліч юдеїв докучали мені в Єрусалимі, а також тут кричали, що він не повинен далі жити.
25Але я знайшов, що він не вчинив нічого, що підлягало б смерти, і оскільки він сам вимагав суду в Августа, то я вирішив послати його до нього;
26Я не маю нічого певного написати про нього кесареві; а тому привів його до вас і особливо до тебе, царю Агриппо, щоби, по розгляді, мав що написати;
27Бо мені здається нерозважливим послати в’язня і не вказати звинувачень супроти нього.