1Через деякий час помер цар аммонський, а замість нього зацарював син його Ханун.
2І сказав Давид: Вчиню я милість Ханунові, Нахашевому синові, за добро, котре я дістав од батька його. І послав Давид служників своїх поспівчувати Ханунові за батька його. І прийшли служники Давидові на землю аммонську.
3Але князі аммонські сказали Ханунові, володареві своєму: Невже ти гадаєш собі, що Давид з поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того, щоб оглянути місто і вивідати в ньому, а відтак зруйнувати його, прислав Давид служників своїх до тебе?
4І взяв Ханун Давидових служників, і поголив кожному з них половину бороди, і пообтинав одежу їхню наполовину, до стегон, і відпустив їх.
5Коли доповіли про це Давидові, то він послав до них назустріч, оскільки вони були дуже посоромлені. І наказав цар сказати їм: залишайтеся у Єрихоні, доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся.
6І побачили аммонійці, що вони зненавиджені для Давида; і послали аммонійці найняти сирійців з Бет-Рахову й Арам-Цови двадцять тисяч піших, та царя Маахи, тисячу чоловік, і тов’ян дванадцять тисяч чоловіків.
7А коли Давид прочув про це, то послав Йоава з усім військом.
8І вийшли аммонійці, і розташувалися для битви біля воріт; а сирійці Цови і Рехова, а також тов’яни і люди Маахи стали окремо в полі.
9І побачив Йоав, що чужинське військо розмістили супроти нього і попереду, і позаду, і вибрав вояків від усіх вибраних у Ізраїля, і вишукував їх супроти сирійців.
10А решту людей доручив Авішаєві, братові своєму, щоб він вишикував їх супроти аммонійців.
11І сказав Йоав: Якщо сирійці будуть перемагати мене, ти поможеш мені; а якщо аммонійці будуть тебе перемагати, я прийду до тебе на допомогу!
12Будь мужнім, і будемо стояти несхитно за народ наш і за міста Господа нашого, а Господь учинить, що Йому до вподоби.
13І став Йоав і народ, котрий був у нього, до битви із сирійцями, і вони побігли від нього.
14А ті аммонійці, побачивши, що сирійці втікають, побігли від Авішая, і сховалися в місті. І повернувся Йоав від аммонійців, і прийшов до Єрусалиму.
15А сирійці, побачивши, що вони зазнали поразки від Ізраїля, зібралися разом.
16І послав Гададезер, і вивів Арама, що з другого берега річки Єфрату, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, старший Гададезерового війська, був перед ними.
17І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. Сирійці вишикувалися супроти Давида, і воювали з ним.
18І побігли сирійці від ізраїльтян, Давид винищив у сирійців сімсот колісниць і сорок тисяч вершників; понищив їх і військового старшину Шоваха, котрий там і помер.
19Коли всі царі, покірні Гададезерові, побачили, що вони понищені Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І сирійці боялися більше допомагати аммонійцям.