1І сказав Давид: Чи не залишився іще хто-небудь з дому Саулового? Я виявив би йому милість заради Йонатана.
2А в домі Саула був служник, на ймення Ціва. І покликали його до Давида, і сказав йому цар: Чи ти Ціва? І той сказав: Я, служник твій.
3І сказав цар: Чи немає ще когось з дому Саулового? Я виявив би йому милість Божу. І сказав Ціва цареві: Є син Йонатана, кульгавий ногами.
4І сказав йому цар: Де він? І сказав Ціва цареві: Ось він, у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.
5І послав цар Давид, і взяли його з дому Махіра, сина Амміїлового, із Ло-Девару.
6І прийшов Мефібошет, син Йонатанів, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефібошете! І той відказав: Ось служник твій.
7І сказав йому Давид: Не бійся; я виявлю до тебе милість заради батька твого Йонатана; і поверну тобі всі поля Саулові, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.
8І вклонився Мефібошет і сказав: Що є таке служник твій, що ти зглянувся над таким мертвим псом, як я?
9І прикликав цар Ціву, Саулового служника, і сказав йому: Все, що належало Саулові та всьому його домові, дав я синові твого володаря.
10Отож, обробляй для нього землю ти і сини твої і служники твої, і будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого володаря, і він буде його їсти. А Мефібошет, син твого володаря, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А мав Ціва п’ятнадцять синів та двадцятеро рабів.
11І сказав Ціва до царя: Усе, що накаже мій володар цар своєму служникові, так учинить твій служник. А Мефібошет, сказав цар, буде їсти за моїм столом, як один із царських синів.
12А Мефібошет мав маленького сина, а ім’я йому – Міха; і всі, хто мешкав у Домі Ціви, були служниками Мефібошета.
13А Мефібошет сидів у Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кульгавий на обидві ноги.