1А ми, як співробітники, благаємо вас, аби благодать Божу ви не прийняли марно.
2Бо сказано: Сприятливого часу Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось, тепер час сприятливий, ось, тепер день порятунку.
3Ми нікому ні в чому спотикання не чинимо, щоб не зазнало глуму наше служіння,
4Але у всьому являємо себе як служники Божі, у великім терпінні, в лихоліттях, в нуждах, у тіснотах обставин,
5Під ударами, у в’язницях, у переслідуваннях, у праці, в недосипанні, у постах,
6У чистоті, в розважливості, у доброму серці (великодушності), у доброті, в Дусі Святому, у неупередженій любові,
7У слові істини, в силі Божій, зі зброєю правди у правій і лівій руці,
8У честі і безчесті, у глумі і в похвалі; нас мають за облудників, але ми вірні.
9Ми незнані, але нас упізнають, нас вважають померлими, та ось, ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10Нам завдають прикрощів, а ми завжди радіємо; ми вбогі, але багатьох збагачуємо; ми нічогісінько не маємо, але володіємо всім.
11Уста наші відкриті до вас, коринтяни, і серце наше розширене.
12Вам не затісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13В однакову відплату, – кажу, немов моїм дітям, – поширтеся й ви.
14Не схиляйтеся під чуже ярмо з невірними; бо яке спілкування праведности із беззаконням? Що спільного у світла з пітьмою?
15Яка згода поміж Христом і Веліяром? Або яка співучасть вірного з невірним?
16Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви – храм Бога живого, як сказав Бог: Вселюся в них і буду ходити в них; і буду їхнім Богом і вони будуть Моїм народом.
17А тому вийдіть з-поміж них і відділіться, каже Господь, і не торкайтеся нечистого, і Я прийму вас;
18І буду вам Батьком, і ви будете Моїми синами і донями, – каже Господь Вседержитель.