1Бо знаємо, що коли земний дім наш, оця хатина, зруйнується, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний.
2Через те й зітхаємо, бажаючи одягнутися в небесне наше житло.
3Та коли б нам навіть одягненими не виявитися голими.
4Бо ми, перебуваючи в оцій хатині, зітхаємо під тягарем, тому що не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне було поглинуте життям.
5Бо для цього й утворив нас Бог, і дав нам запоруку Духа.
6Отож, ми завжди розкошуємо, хоч відаємо, що, оселившися в тілі, ми відсторонені од Господа;
7Бо ми ходимо вірою, а не видінням,-
8То ми розкошуємо і бажаємо за краще вийти з тіла і вселитися у Господа.
9І тому ревно прагнемо, чи лишаємося в тілі, чи виходимо, бути Йому бажаними.
10Бо всі ми мусимо з’явитися перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим, що вчинив, живучи в тілі, – добре чи лихе.
11Отож, відаючи страх Господній, ми напучуємо людей, а Богові ми відкриті; сподіваюся, що відкриті також і вашій совісті.
12Не знову являємо себе вам, але надаємо вам привід хвалитися нами, щоб ви мали що сказати тим, котрі вихваляються обличчям, а не серцем.
13А якщо ми впадаємо в замішання – то для Бога; а якщо скромні, то для вас;
14Бо любов Христова обгорне нас, що мислять так: Якщо один помер за всіх, то всі померли.
15А Він за всіх помер, щоб ті, які живуть, уже не для себе жили, але для померлого за них і знову воскреслого.
16Тому що віднині ми нікого не знаємо за плоттю; а якщо й знали Христа за плоттю, то нині вже не знаємо.
17Отож, хто у Христі, той нове творіння; старожитнє минуло, а тепер усе нове.
18Але ви від Бога, що Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення,
19Тому що Бог у Христі примирив із Собою світ, не поставив за провину людям їхні злочини, і дав нам слово примирення.
20Отож, ми – посланці для Христа, і хоча Сам Бог закликає вас через нас, ми благаємо вас від ймення Христового: Примиріться з Богом!
21Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив для нас пожертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом.