1Через деякий час, як минуло чимало днів, було слово Господнє до Іллі третього року: Піди і покажися Ахавові, і Я дам дощ на землю.
2І рушив Ілля, аби показатися Ахавові. А голод був у Самарії значний.
3І покликав Ахав Овдія, що був старшиною над домом, а Овдій був вельми богобоязкий,
4І коли Єзавель винищувала пророків Господніх, Овдій узяв сто пророків, і сховав їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом та водою.
5І сказав Ахав Овдієві: Рушай по землі до всіх джерел і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо десь трави, щоб нам прогодувати коней і лошаків і не втратити всіх тварин.
6І поділили вони поміж собою землю, щоб обійти її; Ахав пішов однією дорогою сам, а Овдій осібно пішов другою дорогою.
7Коли Овдій рухався дорогою, ось, назустріч йому йде Ілля. Він упізнав його, і впав на обличчя своє, і сказав: Чи це ти, володарю мій, Ілле?
8Той сказав йому: Я, піди скажи володареві твоєму: Ілля тут.
9Він сказав: У чому я завинив, що ти віддаєш служника твого в руки Ахава, щоб погубити мене?
10Живий Господь, Бог твій! Немає жодного народу і царства, куди не посилав би володар мій шукати тебе; і коли йому говорили, що тебе немає, він брав присягу з того царства і народу, що не могли відшукати тебе.
11А тепер ти кажеш: Піди, скажи володареві своєму: Ілля тут.
12Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній понесе тебе, не відаю куди; і якщо я піду попередити Ахава, і він не знайде тебе, то він заб’є мене; а служник твій богобоязкий від юности своєї.
13Хіба не сказано володареві моєму, що я вчинив, коли Єзавель винищувала пророків Господніх, як я переховував сто чоловіків пророків Господніх, по п’ятдесят чоловіків, у печерах і годував їх хлібом і водою?
14А тепер ти кажеш: Піди, скажи володареві твоєму: Ілля тут; він заб’є мене.
15І сказав Ілля: Живий Господь Саваот, перед Котрим я стою! Сьогодні я постану перед ним.
16І пішов Овдій назустріч Ахавові, і доповів йому. І пішов Ахав назустріч Іллі.
17Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: Чи це ти, що бентежиш Ізраїля?
18І сказав Ілля: Не я бентежу Ізраїля, але ти і дім батька твого тим, що знехтували наказами Господніми і йдете за Баалами.
19Тепер ходімо, і збери до мене всього Ізраїля на гору Кармел, і чотириста п’ятдесят пророків Баалових, і чотириста пророків Астартових, що харчуються від столу Єзавелі.
20І послав Ахав до всіх синів Ізраїля, і зібрав усіх пророків на гору Кармел.
21І пішов Ілля до всього народу, і сказав: Чи довго вам зависати поміж двома думками? Якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним, а якщо Баал, то за ним ходіть. І не відповідав йому народ жодним словом.
22І сказав Ілля народові: Я один залишився пророк Господній, а пророків Баалових чотириста п’ятдесят чоловіків.
23Нехай дадуть нам двох бичків і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай розітнуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; а я приготую другого бичка і покладу на дрова, а вогню не підкладу.
24І прикличите ви ім’я бога вашого, а я прикличу ймення Господа, Бога мого. Той Бог, Котрий дасть відповідь засобом вогню, є Бог. І відповідав увесь народ і сказав: Гаразд!
25І сказав Ілля пророкам Бааловим: Виберіть собі одного бичка і приготуйте ви передніше, бо вас багато; і прикличте ім’я бога вашого, але вогню не підкладайте
26І взяли вони бичка, котрого дали їм, і приготували, і прикликали ім’я Баала від ранку до полудня, говорячи: Баале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді; і скакали вони біля жертовника, котрий учинили.
27Опівдні Ілля почав насміхатися над ними і говорив: Кричіть гучнішим голосом, бо він бог; можливо, він задумався, або чимось зайнятий, або в дорозі, а може, й спить, то він прокинеться.
28І почали вони кричати гучним голосом, і кололи себе, своїм звичаєм, ножами і списами, аж так, що кров їм юшила.
29Минув полудень, а вони все ще бісилися до самісінького часу вечірнього жертвоприношення; але не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху.
30Тоді Ілля сказав усьому народові: Підійдіть до мене. І підійшов увесь народ до нього. Він відбудував зруйнованого жертовника Господнього.
31І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, котрому Господь сказав так: Ізраїль буде ймення твоє.
32І спорудив з цих каменів жертовника в ймення Господа, і вчинив довкола жертовника рів, місткістю на дві сати зерна.
33І поклав дрова, і розтяв бичка, і поклав його на дрова.
34І сказав: Наповніть четверо відер води, і виливайте на всеспалення та на дрова. Потім сказав: Повторіть. І вони повторили. І сказав: Учиніть це втретє. І вчинили втретє.
35І вода полилася довкола жертовника, і рів наповнився водою.
36Під час приношення вечірньої пожертви підійшов Ілля пророк до жертовника, і сказав: Господе, Боже Авраамів, Ісааків та Ізраїлів! Нехай спізнають цього дня, що Ти один Бог в Ізраїлі, і що я служник Твій і вчинив усе за словом Твоїм.
37Зачуй мене, Господе, почуй мене! Нехай спізнає народ оцей, що Ти Господь, Бог, і Ти навернеш серце їхнє до Тебе.
38І злинув вогонь Господній і пожер жертву всеспалення, і дрова, і каміння, і тлін, і висушив воду, котра у рові.
39Забачивши це, увесь народ упав на обличчя своє і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог!
40І сказав їм Ілля: Схопіть пророків Баалових, щоб жоден з них не сховався. І схопили їх. І відвів їх Ілля до потоку Кішон, і заколов їх там.
41І сказав Ілля Ахавові: Іди, їж і пий; бо вже чутно шум дощу.
42І пішов Ахав їсти і пити, а Ілля зійшов на верховину Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між коліна свої.
43І сказав юнакові своєму: Піди, подивися до моря. Той пішов, і подивився, і сказав: Нічогісінько немає. Він сказав: Продовжуй це до семи разів.
44Сьомого разу той сказав: Ось, невеличка хмарина підноситься від моря, завбільшки з долоню людську. Він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай колісницю твою і їдь, щоб не застав тебе дощ.
45Тим часом небо спохмурніло від хмаровищ і від вітру, і пішов рясний дощ. А Ахав сів у колісницю і поїхав до Ізреелу.
46І була на Іллі рука Господня. Він підперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізреелу.