1І принесли вони Божого Ковчега, і поставили його посеред скинії, котру налаштував для нього Давид, і принесли Богові всеспалення і мирні пожертви.
2Коли Давид звершив усеспалення і приношення мирних пожертв, то благословив народ йменням Господнім.
3І роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам, і жінкам, по одному буханцеві хліба і по шматкові м’яса та по глечику вина.
4І поставив на служіння перед Ковчегом Господнім деяких із левитів, щоб вони прославляли, дякували і величали Господа, Бога Ізраїлевого.
5Асаф був старшиною, другим після нього Захарія, Єліїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл – із псалтирями, і цитрами, і Асаф для гри на кімвалах.
6А священики Беная і Яхазіїл – на сурмах, постійно сурмили перед Ковчегом Заповіту Божого.
7Цього дня Давид уперше передав псалма для уславлення Господа в руки Асафа і братів його;
8Прославляйте Господа, зголошуйте ймення Його; звіщайте в народах про діяння Його.
9Співайте Йому, грайте Йому, сповіщайте про всі дива Його;
10Хваліться йменням Його святим; нехай же звеселюється серце шукачів Господа!
11Прикличте Господа і сили Його, шукайте невтомно лиця Його;
12Згадуйте дива, котрі Він звершив, знаки Його і суди уст Його.
13Ви, насіння Ізраїлеве, служники Його, сини Якова, вибрані Його!
14Він Господь і Бог наш; суди Його по всій землі.
15Пам’ятайте вічно заповіта Його, слово, котре Він заповідав на тисячу родів,
16Те, що заповідав Авраамові, і за що присягався Ісаакові.
17І що поставив Якові в закон, та Ізраїлеві на заповіт вічний,
18Кажучи: Тобі дам Я землю Ханаанську – жереба спадщини твоєї.
19Вони були тоді нечисленними, зовсім нечисленними зайдами на чужій землі.
20І переходили від народу до народу, з одного царства до другого народу;
21Але Він нікому не дозволив осоромити їх, і викривав за них царів.
22Не торкайтеся до помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть лиха.
23Співайте Господові, вся земле, благовістіть щодня порятунок Його.
24Сповіщайте поганам славу Його, усім народам – дива Його.
25Бо великий Господь і уславлений вельми, і найгрізніший – над усіма богами.
26Бо всі боги народів ніщо – божки, а Господь небо утворив.
27Слава і велич у Його присутності, могутність і радість на місці Його.
28Вшануйте Господа, племена народів, вшануйте Господа славою і честю.
29Вшануйте Господа славою ймення Його. Візьміть дар, простуйте до Нього, вклоніться Господові перед красою святині Його!
30Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував усесвіт, що не похитнеться.
31Нехай радіють небеса, нехай святкує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!
32Нехай збурюється море, і що виповнює його, нехай радіє поле, і все, що на ньому.
33Нехай звеселяються дерева дібровні перед Господом, бо Він іде судити землю.
34Прославляйте Господа, бо навіки милість Його.
35І скажіть: Урятуй нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, нехай прославляємо святе ймення Твоє, і нехай хвалимося славою Твоєю!
36Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! І сказав увесь народ: Амінь! Алілуя!
37Давид залишив там, перед Ковчегом Заповіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед Ковчегом постійно, щодня.
38І Овед-Едома та братів його, шістдесят вісім; а Овед-Едома, Єдутового сина, та Хоса, – за брамників.
39А священика Садока і братів його священиків, перед житлом Господнім, що на верховині у Ґівоні.
40Для підношення всеспалення Господові на жертовнику всеспалення постійно, вранці і увечері, і для всього, що написано в законі Господа, котрого Він заповідав Ізраїлеві.
41І з ними Гемана і Єдутуна і решту вибраних, котрі призначені поіменно, щоби прославляти Господа, бо навіки милість Його.
42При них Геман і Єдутун прославляли Бога, сурмлячи на сурмах, кімвалах і різних музичних знаряддях; а синів Єдутунових поставив біля брами.
43І пішов увесь народ, кожний у дім свій; повернувся й Давид, щоби благословити дім свій.