1І збудував він собі доми в місті Давидовому, і облаштував місце для Ковчега Божого, і поставив для нього скинію.
2Тоді сказав Давид: Ніхто не повинен носити Ковчега Божого, окрім левитів, тому що їх вибрав Господь задля того, аби носили Ковчега Божого і служили йому повік.
3І зібрав Давид усіх ізраїльтян у Єрусалимі, щоби внести Ковчега Господнього на місце його, котре він для нього приготував.
4І скликав Давид синів Ааронових і левитів,
5Із синів Кегатових: старшину Уріїла, і братів його – сто двадцять душ.
6Із синів Мерарі: старшину Асая, і братів його – двісті двадцять душ.
7Із синів Ґершомових: старшину Йоїла, і братів його – сто тридцять душ.
8Із синів Еліцафанових: старшину Шемая, і братів його – двісті.
9Із синів Хевронових: старшину Еліїла, і братів його – вісімдесят.
10Із синів Уззіїлових: старшину Аммінадава, і братів його – сто дванадцять.
11І покликав Давид священиків: Садока і Евіятара, а також левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемою, і Єліїла, і Аммінадава,
12І сказав їм: Ви – старшини родів левитового; освятіться самі і брати ваші, і принесіть Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, на місце, котре я виладнав для нього.
13Бо, як передніше ви це робили, то Господь, Бог наш, уразив нас за те, що ми не прикликали Його, як належить.
14І освятилися священики і левити для того, щоб нести Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15І понесли сини левитів Ковчега Божого, як заповідав Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.
16І наказав Давид старшинам левитів поставити братів своїх співаків з музичним знаряддям, з псалтирями, і цитрами, і арфами і тих, що грають на кимвалах, щоби піднести голос радощів.
17І настановили собі левити: Гемана, Йоїлового сина, і братів його – Асафа, сина Берехії, а від синів Мерарі – їхніх братів Етана, сина Кушаї.
18І з ними їхніх братів інших: Захарію і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліява, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, – брамників.
19І співаків: Гемана, Асафа та Етана – грати на мідних кимвалах.
20А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.
21А Маттітію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.
22А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому що мав хист до цього.
23А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.
24А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священики, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.
25Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега Заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.
26І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега Заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.
27Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був іще лляний ефод.
28Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега Заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
29Коли Ковчег Заповіту Господнього входив до міста Давидового, Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно і, забачивши царя Давида, який танцював і грав, зневажила його у серці своєму.