1І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, каменярів і теслярів, щоб збудувати йому дім.
2І зрозумів Давид, що Господь, заради народу Свого, Ізраїля, міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо.
3Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок.
4А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон,
5І Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6І Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
7І Елішама, і Ел’яда, і Еліфелет,
8І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; і почув Давид про це, і рушив супроти них.
9І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм.
10І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої.
11І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім.
12А полишали там филистимляни богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем.
13І прийшли знову филистимляни, і розташувалися в долині.
14І ще запитав Давид у Бога, і сказав йому Бог: Не йди на них отак прямо, ухилися від них, і рушай до них збоку бальзамового лісу.
15І коли почуєш шум, неначе від ходи, на верховіттях бальзамових дерев, тоді зачинай битву; тому що Бог вийшов попереду від тебе, щоб винищити табір филистимлян.
16І вчинив Давид, як наказав йому Бог, і винищив табір филистимський, від Ґівону аж до Ґезеру.
17І полинуло Давидове ім’я по всіх краях, а Господь учинив його страшним для всіх народів.