Romans 7— 2004

¹Хiба ви не знаєте, браття [бо кажу тим, що знають закон], що закон має владу над людиною, доки вона живе.

²Замiжня жiнка зв’язана законом iз живим чоло­вiком; а коли помре чоловiк, вона звiльняється вiд закону замiжжя.

³Тому, якщо при живому чоло­вiковi вийде за iншого, зветься пе­ре­любницею; коли ж помре чоло­вiк, вона вiльна вiд закону і не буде перелюбницею, вийшовши за іншого чоловіка.

⁴Так i ви, браття мої, померли для закону через тiло Христове, щоб належати iн­шому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плiд Боговi.

⁵Бо, коли ми жили за плоттю, тодi пристрастi грiховнi, виявленi законом, дiяли в членах наших, щоб приносити плiд смерти;

⁶але тепер, коли ми померли для закону, яким були зв’язанi, ми звiль­нилися вiд нього, щоб нам служити Боговi в оновленнi духу, а не за старою буквою.

⁷Що ж скажемо? Hевже вiд закону грiх? Зовсiм нi. Але я не пiзнав грiх iнакше, як через закон. Бо я не знав би i жадання, якби закон не говорив: «Hе пожадай».

⁸Але грiх, узявши привiд вiд заповiдi, викликав у менi всяке жадання: бо без закону грiх мертвий.

⁹Я жив колись без закону; але коли прийшла заповiдь, то грiх ожив,

¹⁰а я помер; отак заповiдь, що мала бути для життя, послужила менi на смерть,

¹¹тому що грiх, узявши привiд від заповiдi, звабив мене i нею умерт­вив.

¹²Тому закон святий i запо­вiдь свята, i праведна, i добра.

¹³От­же, невже те, що добре, стало для мене смертоносним? Зовсiм нi. Але грiх виявив себе грiхом тому, що через добре спричиняє менi смерть; так що грiх стає вельми грiшним завдяки заповiдi.

¹⁴Бо ми знаємо, що закон духовний, а я плотський, проданий грiху.

¹⁵Бо не розумiю, що роблю: тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю.

¹⁶Коли ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюсь iз законом, що вiн добрий,

¹⁷а тому не я вже роблю те, а той грiх, що живе в менi.

¹⁸Бо знаю, що не живе в менi, тобто в моєму тiлi, добре; бо бажання добра є в менi, але щоб зробити таке, того не знаходжу.

¹⁹Добра, якого хочу, не роблю, а зло, якого не хочу, роблю.

²⁰Якщо ж роблю те, чого не хочу, вже не я роблю те, але грiх, що живе в менi.

²¹Тож я знаход­жу закон, що‚ коли хочу робити добро, лежить у менi зло.

²²Бо за внутрiшньою людиною знаходжу насолоду в законi Божому;

²³але в членах моїх бачу iнший закон, що протиборствує законовi розуму мого i бере мене в полон закону грiховного, який перебуває в членах моїх.

²⁴Бiдна я людина! Хто визволить мене вiд цього тiла смерти?

²⁵Дякую Боговi моєму через Iсуса Христа, Господа нашого. Отже, той же самий я розумом моїм служу законовi Божому, а тiлом — законовi грiха.