Romans 6— 2004

¹Що ж скажемо? Чи залиша­тися нам у грiху, щоб примножилася благодать? Зовсiм нi.

²Ми померли для грiха: як же нам жи­ти в ньому?

³Hевже не знаєте, що всi ми, що хрестилися в Христа Iсуса, у смерть Його хрестилися?

⁴Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес iз мертвих славою От­ця, так i ми в оновленому життi ходити почали.

⁵Бо якщо ми з’єднанi з Hим подобою смерти Його, то повиннi бути з’єднанi i подобою воскресіння,

⁶знаючи те, що давнiй наш чоловiк був розп’ятий з Hим, щоб знищене було тiло грi­ховне, щоб нам не бути вже рабами грiха;

⁷бо померлий звiльнив­ся вiд грiха.

⁸Коли ж ми померли з Христом, то вiруємо, що й житимемо з Hим,

⁹знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Hим не володіє.

¹⁰Бо що Вiн помер, то помер один раз для грiха, а що живе, то живе для Бога.

¹¹Так i ви вважайте себе мертвими для грi­ха, живими ж для Бога у Хрис­тi Iсусi, Господi нашому.

¹²Тож нехай не панує грiх у смертному вашому тiлi, щоб вам коритися йому в похотях його;

¹³i не вiддавайте членiв ваших грiхо­вi як знаряддя неправди, але представте себе Боговi як таких, що ожили з мертвих, i члени вашi — Боговi як знаряддя праведности.

¹⁴Грiх не повинен над вами панувати, бо ви не пiд законом, а пiд благодаттю.

¹⁵Що ж? Чи станемо грiшити, тому що ми не пiд законом, а пiд благодаттю? Зовсiм нi.

¹⁶Hевже ви не знаєте, що кому ви вiддаєте себе в раби на послух, того ви i раби, кому підкоряєтесь: чи то раби грiха — на смерть, чи то послуху — на праведнiсть?

¹⁷Дякувати Боговi, що ви, бувши ранiше рабами грiха, вiд серця стали слух­нянi тому родовi вчення, якому вiддали себе.

¹⁸Звiльнившись же вiд грiха, ви стали рабами правед­ности.

¹⁹Кажу за людським мiр­куванням задля немочi плотi вашої. Як вiддавали ви члени вашi в раби нечистотi i беззаконню на беззаконня, так нинi представте члени вашi в раби праведностi на освячення.

²⁰Бо, коли ви були ра­ба­ми грiха, тодi були вiльнi вiд пра­ведности.

²¹Які ж плоди ви мали тоді? Такі, яких тепер самі со­ро­митесь, бо кінець їхній — смерть.

²²А нинi, коли ви звiльнилися вiд грiха i стали рабами Боговi, маєте плiд ваш на освячення, а кiнець — життя вiчне.

²³Бо вiдплата за грiх — смерть, а дар Божий — жит­тя вiчне у Христi Iсусi, Господi нашому.