Romans 3— 2004

¹Отже, яка перевага бути юдеєм, або яка користь вiд об­рiзання?

²Велика перевага в усiх вiдношеннях, а найбiльше в тому, що їм довiрено Слово Боже.

³Бо що ж‚ коли деякi й не вiрували? Невiра їхня чи знищить вiрнiсть Божу?

⁴Зовсiм нi. Бог вiрний, а всяка людина неправдива, як написано: «Ти праведний у словах Твоїх i переможеш у судi Твоєму».

⁵Якщо ж наша неправда вiдкри­ває правду Божу, то що скажемо? Чи не буде Бог несправедливий, коли виявляє гнiв? [Кажу це за людським мiркуванням.]

⁶Зовсiм нi. Бо iнакше як Боговi судити свiт?

⁷Бо коли вiрнiсть Божа пiд­носиться моєю неправдою на славу Йому, за що ж мене ще й судити, як грiшника?

⁸I чи не чинити нам зло, щоб вийшло добро, як деякi лихословлять нас i кажуть, нiби ми так навчаємо? Праведний суд на таких.

⁹То що ж‚ чи маємо ми перева­гу? Аж нiяк. Бо ми вже довели, що як юдеї, так i еллiни, всi пiд грi­хом.

¹⁰Як написано: «Немає праведного нi одного;

¹¹немає, хто ро­зумiв би; немає‚ хто шукав би Бо­га;

¹²всi ухилилися з путi, не­гiднi всi до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного»;

¹³«гор­тань їхня — вiдкритий гріб; язиками своїми обманюють; отрута аспидiв на губах їхнiх».

¹⁴«Уста їхнi повнi лихослiв’я i гiркоти»;

¹⁵«ноги їхнi швидкi на пролиття крови;

¹⁶руїни i пагуба на дорогах їхнiх;

¹⁷вони не знають шляху миру».

¹⁸«Hемає страху Божого перед їхнiми очима».

¹⁹Але ми знаємо, що закон, коли щось говорить, говорить до тих, хто пiд законом, тому всякi уста замикаються i весь свiт стає винним перед Богом,

²⁰тому що дiлами закону не виправдається перед Hим нiяка плоть; бо законом пiзнається грiх.

²¹Тепер же, незалежно вiд закону, з’явилася правда Божа, про яку свiдчать Закон i Пророки,

²²правда Божа через вiру в Iсуса Христа у всiх i на всiх‚ хто вiрує, бо нема рiзницi,

²³тому що всi згрiшили i позбавленi слави Божої,

²⁴виправдовуються даром, благодаттю Його, через вiдкуплення у Христi Iсусi,

²⁵Якого Бог призначив як жертву очищення Його Кров’ю через вiру; для свідчення правди Своєї в прощенні гріхів, вчинених раніше,

²⁶за час довготерпіння Божого; для свiдчення правди Його нинi, щоб Вiн явився праведним i виправдовував того‚ хто вiрує в Iсуса.

²⁷Де ж те, чим би хвалитися? Знищено. Яким законом? Законом дiл? Hi, але законом вiри.

²⁸Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вiрою, незалежно вiд дiл закону.

²⁹Hевже ж Бог — тiльки юдеїв, а і не язичникiв? Звичайно, i язичникiв;

³⁰бо є ли­ше один Бог, котрий виправдовує обрiзаних за вiрою i необрiзаних через вiру.

³¹Чи ми знищуємо закон вiрою? Зовсiм нi; але закон стверджуємо.