Romans 2
1 Отже, нема тобi виправдання, всякий чоловiче, що судиш iншого; бо тим же судом, яким судиш iншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.
2 А ми знаємо, що воiстину є суд Божий на тих, хто чинить таке.
3 Hевже думаєш ти, чоловiче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ i роблячи те саме‚ ти втечеш вiд суду Божого?
4 Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагiдности i довготерпiння, не розумiючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
5 Але‚ через жорстокiсть твою i нерозкаяність серця, ти сам собi збираєш гнiв на день гнiву i об’явлення праведного суду вiд Бога,
6 Який воздасть кожному за вчинками його:
7 тим, якi терпінням у доброму дiлi шукають слави, чести й нетління, — життя вiчне;
8 а тим, що впираються i не пiдкоряються iстинi, але вiддаються неправдi‚ — лютiсть i гнiв.
9 Скорбота i утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потiм i еллiна!
10 Слава ж i честь i мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потiм i еллiну!
11 Бо Бог не дивиться на особу.
12 Тi, якi, не маючи закону, згрiшили, поза законом i загинуть; а тi, якi у законі згрiшили, за законом будуть засуджені‚
13 бо не слухачi закону праведнi перед Богом, але виконавцi закону виправданi будуть,
14 бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самi собi закон:
15 вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свiдчить їхня совiсть i думки їхнi, якi то звинувачують, то виправдовують одна одну‚
16 у той день, коли, за моїм благовiстям, Бог буде судити таємнi дiла людей через Iсуса Христа.
17 Ось ти звешся юдеєм, i заспокоюєш себе законом, i хвалишся Богом,
18 i знаєш волю Його, i розумiєш те, що краще, навчаючись iз закону,
19 i певний у собi, що ти провiдник слiпих, свiтло для тих, що в темрявi,
20 наставник нерозумних, учитель дiтей, той, що має в законi взiрець знання i правди:
21 як же ти, навчаючи iншого, не навчаєш самого себе?
22 Проповiдуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи iдолами, святотатствуєш?
23 Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш?
24 Бо, як написано, «через вас iм’я Боже ганьблять язичники».
25 Обрiзання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрiзання твоє стало необрiзанням.
26 Отже, коли необрiзаний дотримується постанови закону, то його необрiзання чи не зарахується йому за обрiзання?
27 I необрiзаний iз природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням i обрiзанням?
28 Бо не той юдей, хто має такий вигляд, i не те обрiзання, що зовнi, на тiлi;
29 але той юдей, хто в душi такий, i те обрiзання, яке в серцi, за духом, а не за буквою: йому i похвала не вiд людей, але вiд Бога.