Romans 2— 2004

¹Отже, нема тобi виправдання, всякий чоловiче, що судиш iншого; бо тим же судом, яким су­диш iншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.

²А ми знаємо, що воiстину є суд Божий на тих, хто чинить таке.

³Hевже думаєш ти, чоловiче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ i робля­чи те саме‚ ти втечеш вiд суду Бо­жого?

⁴Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагiдности i дов­готерпiння, не розумiючи, що ми­лосердя Боже веде тебе до покаян­ня?

⁵Але‚ через жорстокiсть твою i нерозкаяність серця, ти сам собi збираєш гнiв на день гнiву i об’яв­лення праведного суду вiд Бога,

⁶Який воздасть кожному за вчин­ками його:

⁷тим, якi терпінням у доброму дiлi шукають слави, чес­ти й нетління, — життя вiчне;

⁸а тим, що впираються i не пiдкоря­ються iстинi, але вiддаються неправдi‚ — лютiсть i гнiв.

⁹Скорбота i утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, по­тiм i еллiна!

¹⁰Слава ж i честь i мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потiм i еллiну!

¹¹Бо Бог не дивиться на особу.

¹²Тi, якi, не маючи закону, згрi­шили, поза законом i загинуть; а тi, якi у законі згрiшили, за законом будуть засуджені‚

¹³бо не слухачi закону праведнi перед Богом, але виконавцi закону виправданi будуть,

¹⁴бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самi собi закон:

¹⁵вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свiдчить їхня совiсть i думки їхнi, якi то звинувачують, то виправдовують одна одну‚

¹⁶у той день, коли, за моїм благовiстям, Бог буде судити таєм­нi дiла людей через Iсуса Христа.

¹⁷Ось ти звешся юдеєм, i заспокоюєш себе законом, i хвалишся Богом,

¹⁸i знаєш волю Його, i розумiєш те, що краще, навчаючись iз закону,

¹⁹i певний у собi, що ти провiдник слiпих, свiтло для тих, що в темрявi,

²⁰наставник нерозумних, учитель дiтей, той, що має в законi взiрець знання i правди:

²¹як же ти, навчаючи iншого, не навчаєш самого себе?

²²Проповi­дуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи iдолами, святотатствуєш?

²³Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш?

²⁴Бо, як написано, «через вас iм’я Боже ганьблять язичники».

²⁵Обрiзання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти поруш­ник закону, то обрiзання твоє стало необрiзанням.

²⁶Отже, коли необрiзаний дотримується постанови закону, то його необрiзання чи не зарахується йому за обрiзан­ня?

²⁷I необрiзаний iз природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням i обрiзанням?

²⁸Бо не той юдей, хто має такий вигляд, i не те обрiзання, що зовнi, на тiлi;

²⁹але той юдей, хто в душi такий, i те обрiзання, яке в серцi, за духом, а не за буквою: йому i похвала не вiд людей, але вiд Бога.