Romans 1— 2004

¹Павло, раб Iсуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовiстя Божого,

²яке Бог ранiше обiцяв через пророкiв Своїх, у Писаннях святих,

³про Сина Свого, котрий народився від сiме­ні Давидового по плотi

⁴i вiдкрив­ся Сином Божим у силi, духом святости, через воскресіння з мер­­твих, — про Iсуса Христа Господа нашого,

⁵через Якого ми одержали благодать i апостольство, щоб в iм’я Його пiдкоряти вiрi всi народи,

⁶серед яких знаходитесь i ви, покликанi Iсусом Христом, —

⁷усiм, що перебувають у Римi, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

⁸Перш за все дякую Боговi мо­єму через Iсуса Христа за всiх вас, що вiра ваша звiщається по всьому свiтовi.

⁹Свiдок менi Бог, Якому служу духом моїм у благовiс­туваннi Сина Його, — що безперес­танно згадую про вас,

¹⁰завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚

¹¹бо я дуже ба­­жаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження,

¹²тобто втiши­тися з вами спiльною вiрою, вашою i моєю.

¹³Hе хочу, браття, вiд вас таїти, що я багаторазово нама­гався прийти до вас‚ та досі зу­стрiчав перешкоди, щоб мати який-небудь плiд i у вас, як i в iнших народiв.

¹⁴Я заборгував еллiнам i варварам, мудрецям i неукам.

¹⁵Отже, щодо мене, я готовий благовiстити i вам, що знаходитесь у Римi.

¹⁶Бо я не соромлюсь благо­вiстя Христового, тому що воно є сила Божа для спасiння всякому вiруючому, спочатку юдею, потiм i еллiновi.

¹⁷У ньому вiдкриваєть­ся правда Божа з вiри у вiру, як написано: «Праведний вiрою живий буде».

¹⁸Бо вiдкривається гнiв Божий з неба на всяке нечестя i неправду людей, якi придушують iстину неправдою.

¹⁹Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.

²⁰Бо невидиме Його, вiчна сила Його i Божество, вiд створення свiту через розглядання творiння видимi, так що нема їм виправдання.

²¹А оскіль­ки вони, пiзнавши Бога, не прославили Його як Бога i не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, i затьмарилося нерозумне їхнє серце;

²²називаючи себе мудрими, збожеволiли

²³i славу нетлiнного Бога змiнили на подобу образу тлiнної людини, i птахiв, i чотириногих, i гадiв, —

²⁴тому й вiддав їх Бог у похотях сердець їхнiх у нечистоту, щоб вони самi сквернили свої тiла.

²⁵Вони замiнили iстину Божу неправдою i поклонялися, i служили тварi замiсть Творця, Який бла­гословенний повiки, амiнь.

²⁶За це i вiддав їх Бог ганебним пристрастям: жiнки їхнi замiнили природне єднання на протиприродне;

²⁷так само i чоловiки, обли­шивши природне єднання з жiно­чою статтю, розпалювалися похiт­тю своєю один до одного, чоловiки на чоловiках сором чинячи, одер­жуючи в собi самих належну вiд­плату за свiй блуд.

²⁸А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумi, то Бог вiддав їх перекру­ченому розумовi — чинити неподобства,

²⁹так що вони сповненi всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповненi заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв,

³⁰обмов­ники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гор­довитi, винахiдливі на зло, непокірнi батькам,

³¹безрозсуднi, непримиреннi, нелюбовнi, клятвопорушнi, немилостивi.

³²Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тiль­ки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють.