Romans 14— 2004

¹Hемiчного у вiрi приймайте без суперечок про погляди.

²Бо один вiрить, що можна їсти все, а немiчний їсть овочi.

³Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; i хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його.

⁴Хто ти, що осуджуєш чужого ра­ба? Перед своїм Господом стоїть вiн або падає. I буде поставлений, бо Господь має силу поставити його.

⁵Один вiдрiзняє день вiд дня, а інший судить про всякий день однаково. Кожен роби за свiд­ченням свого розуму.

⁶Хто роз­рiзняє днi, для Господа розрiз­няє; i хто не розрiзняє днiв, для Господа не розрiзняє. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Боговi; i хто не їсть, для Господа не їсть i дякує Боговi.

⁷Бо нiхто з нас не живе для себе i нiхто не вмирає для себе;

⁸а чи живемо — для Гос­пода живемо; чи вмираємо — для Господа вмираємо; i тому чи живемо, чи вмираємо, — завжди ми Господнi.

⁹Бо Христос для того й помер, i воскрес, i ожив, щоб пану­вати i над мертвими‚ i над живими.

¹⁰А ти чого осуджуєш брата твого? Або й ти, чого зневажаєш брата твого? Усi ми станемо перед судом Христовим.

¹¹Бо написано: «Живу Я, — говорить Господь, — передi Мною схилиться усяке колiно, i всякий язик буде сповiдувати Бога».

¹²Отже, кожен з нас дасть за себе вiдповiдь Боговi.

¹³Hе будемо ж бiльш судити один одного, а краще думайте про те, щоб не давати братовi приводу до спотикання або спокуси.

¹⁴Я знаю i певний в Господi Iсусi, що нема нiчого‚ що було б нечисте само по собі; тiльки для того, хто визнає що-небудь нечистим, є воно нечис­те.

¹⁵Коли ж через їжу засмучується брат твiй, то ти вже не з любови дiєш. Hе губи твоєю їжею того, за кого Христос помер.

¹⁶Hе­хай не ганьбиться ваше добре.

¹⁷Бо Царство Боже — не їжа i пит­во, але праведнiсть, i мир, i ра­дiсть у Святому Духовi.

¹⁸Хто цим служить Христу, той угодний Боговi i гiдний схвалення вiд людей.

¹⁹От­же, будемо шукати те, що служить мировi i взаємному повчанню.

²⁰Заради їжi не руйнуй дiла Божо­го. Усе чисте, але лихо чоло­вiковi, котрий їсть для спокуси.

²¹Краще не їсти м’яса, не пити ви­на i не чинити нiчого такого, вiд чого брат твiй спотикається, або споку­шається, або знемагає.

²²Ти маєш вiру? Май її сам у собi, перед Богом. Блаженний, хто не осу­джує себе в тому, що вибирає.

²³А хто вагається, то, коли їсть, осу­джується, бо не з вiри, а все, що не з вiри, грiх.

²⁴Тому ж, Хто може вас утвердити за моїм благовiстям i проповiддю Iсуса Христа, за одкровенням тайни, про яку вiд вiч­них часiв було замовчано,

²⁵але яка нинi явлена i через пророчi пи­сання, за велiнням вiчного Бо­га, сповiщена усiм народам для пiд­корення їх вiрi,

²⁶Єдиному премудрому Боговi, через Iсуса Хрис­та, слава навiки. Амiнь.