Romans 15
1 Ми, сильнi, повиннi терпiти немочi безсилих‚ а не собi догоджати.
2 Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання.
3 Бо й Христос не Собi догоджав, але, як написано: «Лихослiв’я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене».
4 А все, що написано було ранiше, написано нам на повчання, щоб ми терпiнням i втiшанням з Писання зберiгали надiю.
5 Бог же терпiння i втiшення нехай дарує вам бути в однодумствi мiж собою, за вченням Христа Iсуса,
6 щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога i Отця Господа нашого Iсуса Христа.
7 Тому приймайте один одного, як i Христос прийняв вас до слави Божої.
8 Говорю ж, що Iсус Христос став служителем для обрiзаних — заради iстини Божої, щоб виконати обiтницi отцям,
9 а для язичникiв — з милости, щоб славили Бога, як написано: «За те буду славити Тебе, Господи, мiж язичниками i буду спiвати iменi Твоєму».
10 I ще сказано: «Звеселiться, язичники, з народом Його».
11 I ще: «Хвалiть Господа, всi язичники, i прославляйте Його, усi народи».
12 Iсая також говорить: «Буде корiнь Ієсеїв, що постане володiти народами; на Hього язичники надiятися будуть».
13 Hехай же Бог надiї наповнить вас усякою радiстю i миром у вiрi, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надiєю.
14 I сам я певний за вас, браття мої, що i ви повнi доброти i всякого пiзнання i можете настановляти один одного;
15 але писав вам, браття, з деякою смiливiстю, почасти нiби для нагадування вам, за даною менi вiд Бога благодаттю
16 бути служителем Iсуса Христа у язичникiв i виконувати священнодiйство благовiстя Божого, щоб ця жертва язичникiв, освячена Духом Святим, була благоприємна Боговi.
17 Отже, я можу похвалитися в Христi Iсусi в тому, що стосується Бога,
18 бо не смію сказати що-небудь таке, чого не створив Христос через мене, в пiдкореннi язичникiв вiрi, словом i дiлом,
19 силою знамень i чудес, силою Духа Божого, так що благовiстя Христове розповсюджено мною вiд Єрусалима до Iллiрика.
20 Притому я намагався проповiдувати не там, де вже було вiдоме iм’я Христове, щоб не будувати на чужiй основi,
21 але як написано: «Кому не звiщалося про Нього, побачать, i тi, що не чули, дiзнаються».
22 Саме це багато разiв i перешкоджало менi прийти до вас.
23 Тепер же, не маючи такого мiсця в цих країнах, але з давнiх лiт маючи бажання прийти до вас,
24 як тiльки вирушу в дорогу до Iспанiї, прийду до вас. Бо маю надiю, що, проходячи, побачусь iз вами i що ви проведете мене туди пiсля того, як я натiшусь, хоча б почасти, спiлкуванням з вами.
25 А тепер я йду до Єрусалима, щоб послужити святим,
26 бо Македонiя i Ахайя стараються зiбрати деяке подаяння для бiдних мiж святими в Єрусалимi.
27 Стараються, але й боржники вони перед ними. Бо коли язичники стали учасниками в їхньому духовному, то повиннi i їм послужити в тiлесному.
28 Виконавши це i вручивши їм цей плiд, я вирушу через вашi мiсця до Iспанiї
29 i певний, що коли прийду до вас, то прийду з повним благословенням благовiстя Христового.
30 Тим часом благаю вас, браття, Господом нашим Iсусом Христом i любов’ю Духа, допомагати мені в молитвах за мене до Бога,
31 щоб позбутися менi невiруючих у Юдеї i щоб служiння моє для Єрусалима було приємне святим,
32 щоб менi з радiстю прийти до вас з волі Божої i заспокоїтися з вами.
33 Hехай же Бог миру буде з усiма вами. Амiнь.