Romans 13
1 Усяка душа нехай пiдкоряється вищiй владi, бо немає влади не вiд Бога; iснуючi ж властi поставленi Богом.
2 Тому той, хто противиться владi, противиться Божому повелiнню. А тi, що противляться, самi викличуть на себе осуд.
3 Бо начальники страшнi не для добрих дiл, а для злих. Чи хочеш не боятися влади? Роби добро i одержиш похвалу вiд неї.
4 Бо начальник є Божий слуга, тобi на добро. А якщо робиш зло, бiйся, бо вiн недаремно носить меч; вiн — Божий слуга, месник на покарання того, хто робить зло.
5 I тому треба пiдкорятися не тiльки зі страху покарання, але й заради совiсти.
6 Для цього ви i податки платите, бо вони, Божi слуги, цим самим постiйно зайнятi.
7 Отже, вiддавайте всiм належне: кому податок — податок; кому данину — данину; кому страх — страх; кому честь — честь.
8 Hе залишайтесь виннi нiкому нiчого, крiм взаємної любови; бо хто любить iншого, той виконав закон.
9 Бо заповiдi: «Hе перелюбствуй», «Hе убивай», «Hе кради», «Hе лжесвiдчи», «Hе пожадай чужого» й усі iншi містяться у цьому словi: «Люби ближнього твого, як самого себе».
10 Любов не робить ближньому зла; отже, любов є виконання закону.
11 Так чинiть, знаючи час, що вже пора нам вiд сну встати. Бо нинi ближче до нас спасiння, нiж коли ми увiрували.
12 Hiч минула, а день наблизився: отже, вiдкиньмо дiла темряви i зодягнiмось у зброю свiтла.
13 Як удень, будемо поводитися благопристойно, не в розгулах i пияцтвi, не в перелюбствi й розпустi, не в сварках і заздрощах;
14 а зодягнiться в Господа нашого Iсуса Христа i піклування про плоть не обертайте на похотi.