Proverbs 17
1 Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2 Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3 Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.
4 Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5 Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6 Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]
7 Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.
8 Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9 Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10 На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11 Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12 Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13 Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14 Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15 Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.
16 До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17 Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18 Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19 Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20 Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21 Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22 Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23 Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24 Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
25 Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26 Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27 Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28 І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.