Proverbs 16
1 Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2 Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3 Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4 Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5 Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
6 Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
7 Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
8 Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
9 Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
10 У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
11 Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
12 Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
13 Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
14 Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
15 У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем.
16 Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
17 Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
18 Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.
19 Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
20 Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
21 Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
22 Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.
23 Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
24 Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25 Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
26 Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
27 Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
28 Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
29 Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
30 прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].
31 Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди.
32 Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.
33 У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа.